Вампіри: "Бестіарій Старого Світу Розділ: ВАМПІРИ"

Вампіри

Вампі́р — істота, жива або немертва, яка п’є кров інших істот.  Історично пов'язаний з упирями та вурдалаками, але має від них деякі відмінності.

Існують теорії, що вампіри різновид фейрі. Але сучасна наука і всі відомі нам фейрі це заперечують.

Термін «вампір» також може використовуватися для позначення людей, персонажів або істот, які висмоктують силу, енергію або життя з інших (також енергетичний вампір).

У зоології та ботаніці «вампірами» називають організми, які живляться тілесними рідинами інших істот.

Боротьбою з вампірами і схожими на них істотами (упирями, вурдалаками) займаються як вузькопрофільовані спеціалісти (мисливці на вампірів) так і спеціалісти широкого профілю (мисливці на нежить, «мисливці на нічних», відьмаки, чаклуни).

Значну роль в знищенні вампірів приймає інквізиція.

Треба відмітити і Лицарів Ордену Вартових Кордону, які на землях Фронтиру систематично перевіряють всі повідомлення про дивні смерті з обезкровленням і проводять успішні рейди по знищенню упирів і вурдалаків.

Бестіарій Старого Світу

Розділ: ВАМПІРИ

Записано зі слів мандрівного оповідача Дункана Кривого-Списа

Доповнено з щоденників Борейна Срібнокрового, «мисливця на нічних».

«Темрява — не зло. Але зло полюбляє темряву.»

— Стара мисливська приказка.

Коли хтось просить мене розповісти про вампірів, я ніколи не починаю з опису іклів чи нічних нападів. Ні. Я починаю з тиші. Бо саме з неї вони приходять. Не із завивання вовків, не з гуркоту грому. З тиші. Зі сну, що раптово стає тривожним. Із темряви, що здається надто глибокою.

Походження: прокляті й вільні

В народі кажуть, що вампіром стає той, хто вчинив найбільший гріх: убив із задоволенням, зрадив кров, поклявся темній силі. І це частково правда. Але це — лише один шлях.

Є прокляті, що не мали вибору. Дехто був ініційований якимось легковажним і спраглим до розваг кровопивцем, інші ж народжені від порочного зв'язку людської жінки та безсмертного батька. Такі вампіри — незграбні, голодні, як діти, яких відлучили від материнського молока.

А є вільні — ті, що самі вибрали перехід. Заради довголіття. Заради сили. За шанс подивитися в очі богам і плюнути їм поміж зіниць. Такий обряд не проводиться випадково: це ритуал, що триває тижнями. Кажуть, для цього треба з’їсти серце того, хто тебе кохає, та віддати душу темряві, що крапля за краплею витікає на алтар разом з власною кров'ю.

Життя після смерті

Вампір не спить у труні, як в старих селянських байках. Якщо має змогу — збудує собі оселю. Не гніздо, не барліг. Особисту фортецю: з бібліотекою, вишуканими залами, ароматами троянд. Вони естети. Ті, хто пройшов століття, не хапають усе підряд. Вони вивчають, планують, чекають.

Старший вампір — не мисливець. Він архітектор. Він творець нової цивілізації, невидимої, але страшенно живої. Поки ти обідаєш зі своєю родиною — він уже знає, як звуть твою доньку, і що вона читає перед сном.

Їх внутрішній світ: душа, що гниє у безсмертному тілі

Коли вампір вбиває, він не завжди цього хоче. Але він все пам’ятає, і саме це — найстрашніше. У звичайної людини пам’ять стирається — біль стихає. У вампіра все навпаки. Його перше вбивство стоїть перед ним, мов непохитна скеля. Вічно. Його остання любов завжди молода, навіть якщо він давно її переживи. Його гріх — не просто в нечистій крові. Його гріх — в тому, що він ще може любити.

Ось чому деякі з них вдаються до самознищення. Виходять під світанкові промені сонця. Стрибають з прірви. Зникають у вогні.

А деякі — навпаки. Стають пастирями ночі, що безбожно дотримуються своїх власних кривавих заповідей.

Їхні вороги: мисливці, святі і… самотність

Не кожен може вбити вампіра. Не тільки через безмежну силу і спритність безсмертних тіл. А через жаль. Буває, стоїш над ним — скривавлений, поранений, а він дивиться на тебе з очима, повними самотності. Як старий пес, що просить про кінець. І тут твоя рука зупиняється.

Але не зупиняйся, якщо хочеш вижити!

Мисливці, як Борейн Срібнокровий, носили з собою не лише зброю. Вони носили молитвники. Ладан. Сіль із джерел, освячених під час затемнень. Списи з білої осики. І завжди — дзеркало. Бо в дзеркалі не видно не тільки тіла… а й брехні. Вампір, що не бачить свого відображення, не може вдавати людину.

Їхні сни: таємниці крові

Найбільше про вампірів розповідають їхні сни. Бо навіть вони сплять — хоч і не часто, і не довго. А уві сні вони усвідомлені. Кажуть, там вони шукають світ, де можна знову стати людьми. Шукають річку, де кров — лише метафора, а не паливо для їхнього існування.

І коли ти бачиш сновидіння, що пахне нічною фіалкою і гіркотою — можливо, це один із них дивиться твоїми очима.