Березневе НадвечІр’я

6

Звісно я погоджуюся і на каву і на те щоб перейти в спілкуванні на «ти».

Цього вечора ми за філіжанкою духмяного напою не лише вдосталь нагомонілися, але й вперше поцілувалися. А наступного ранку пані Ярина забрала свою заяву та вибачилася перед всіма кого скривдила своєю неврівноваженою поведінкою. Староста села полегшено зітхнув і довго дякував мені за залагодження такого неприємного конфлікту, хоча своєї наливки чомусь більше не запропонував. Ну та то таке. Головне ж те, що в це березневе надвечір’я я з Дариною не лише врятували від наклепу молодого хлопця і примирили дві сім’ї, але й остаточно збагнули що не байдужі одне одному і не маємо права більше приховувати свої щирі почуття. А все інше несуттєво.

Роман Олійник (Argonayt)

Подобається

#3051 в Сучасна проза
#8981 в Любовні романи
#2151 в Короткий любовний роман

У тексті є: дружба і кохання, несправедливе звинувачення, надмірні забаганки

Відредаговано: 21.05.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись