Розділ 2. Кохання

Я підняла голову, і наші погляди зустрілися. Я дивилася в найулюбленіші очі — такі світло-карі, що здавалися майже золотими. Пробираючись крізь натовп, я стрімголов кинулася в обійми мого коханого чоловіка. З розбігу накинулася на нього, обіймаючи руками за шию і ногами за талію. Чоловік, обіймаючи мене у відповідь, сильно стиснув мої стегна.

— Тихіше, любов моя. Розчавиш. — Тихо посміюючись вампір ніжно поцілував мене в губи, а я, відповідаючи на поцілунок, так і залишилася на ньому висіти. 

Він впевнено поніс мене через натовп назад до барної стійки.

— Виходить ось як ти доглядаєш за моєю дівчинкою, — докірливо сказав Еван, дивлячись на непроникливе обличчя Глорії.

— Братику, я давно вже їй не нянька. Ти б краще подякував мені за те, що я намагаюся хоч якось її відволікти, поки ти на службі пропадаєш.

Еван щось ще відповів Глорії, але я вже не слухала їхньої дружньої перепалки. Я обіймала найулюбленішого чоловіка, уткнувшись носом у його шию.

— Я так сильно сумувала, — тихо прошепотіла я, цілуючи мого вампіра в шию. — Чому ти не сказав, що повернешся раніше?

Він сильно і водночас ніжно притуляв мене до себе, погладжуючи по спині та попереку.

— А ти розчарована? — Вкрадливо запитав Еван.

— Звичайно ні! Що за дурня!

До нас вже встигла приєднатися Сібіл, і вони всі разом стали щось активно обговорювати. Я не брала участі в цьому. Я хотіла лише одного - скоріше залишитися наодинці зі своїм коханим.

— Поїхали додому, — немов зачарована, прошепотіла я.

— Думав, ти вже не запропонуєш, — змовницьки прошепотів коханий.

Я посміхнулася, а Еван поцілував мене в губи. Щоразу, коли він мене цілував, я просто тремтіла від задоволення, і неймовірне тепло тонкими цівками розтікалося по моєму тілу. Його поцілунки були одночасно жорсткими й м'якими, грубими й ніжними, пристрасними й урівноваженими, владними й поступливими. Він умів тримати ідеальну рівновагу.

— Ріккарді, у мене в клубі є vip-кімнати, коли маєш бажання можете скористатися, — насмішкувато вимовив Джакор, на що Глорія одразу ж зреагувала штурхнувши красеня у бік. 

Охорона закладу відреагувала миттєво. Двоє хлопців рішуче попрямували у наш бік у спробі захистити господаря бару.

Я, відірвавшись від солодких губ свого вампіра, легенько постукала по плечу подругу. Вона голосно цокнула язиком та неохоче відпустила чоловіка.

Ми з Еваном під'їхали до його будинку на кручі. Після подій чотирирічної давнини, повернувшись до Академії, я довго не могла прийти до тями. І саме Еван зібрав мене по шматочках. Ми повернулися разом, як пара. Першого ж дня він попросив аудієнції у Деканів і поставив їх перед фактом. Звісно, вони були не в захваті, адже для глав Ордо неприпустимо закривати очі на власні закони. Але ми не залишили їм вибору – їм потрібна була я. Або так, або ми з Еваном зникаємо.

Довгий час Ордо відтягувало зі своїм рішенням, що страшенно дратувало Евана. А що ж до мене, то в той період мені було байдуже на заборони Деканів і їхньої Ради. Попри всі обмеження та заборони, я шукала порятунок в обіймах мого вампіра.

Тоді втрутився батько Евана, містер Ріккарді. Еван довго чинив опір тяжінню, яке відчував до мене з першої нашої зустрічі. Виявляється, вперше він побачив мене не на вечірці, як я думала, а в кафе. Потім я згадала те надзвичайно дивне відчуття. Це було саме воно – сила нашого тяжіння. І ось, раптово, він натрапив на інформацію, яка все змінила. Першим, з ким поділився Еван своєю знахідкою, був його батько. Він також був шокований відкриттям сина і, після ретельного вивчення, підтвердив його гіпотезу.

Те, що відбувається між нами, можливо, є давно забутою силою зв'язку споріднених душ. Ще за часів панування Альвів одним із їхніх дарів був істинний зв'язок споріднених душ. Його унікальність полягала в тому, що він міг виникнути між будь-ким. Чиста магія пов'язувала обраних, намагаючись примирити істот, яким вона дала життя. Це було досить рідкісне явище. Пара, пов'язана істинним зв'язком, мала унікальні можливості, гостріші та сильніші навіть за можливості пов'язаних Спіритів. Магія обирала тільки найсильніших і найздібніших Семінів. Такі пари мали великий вплив та шану серед своїх одноплемінників. Саме тому вони були небажаними для тих, хто прагнув влади, бо становили реальну загрозу. Були часи, коли споріднені душі піддавалися переслідуванню і знищенню. А з часом магія взагалі перестала пов'язувати істот. Так істинний зв'язок перетворився на чергову красиву легенду.

Так вважалося аж до теперішнього часу, адже те, що описано в старих манускриптах, точно відповідає тому, що відбувається між мною та Еваном. Наше взаємне тяжіння, загострені інстинкти, коли ми поруч один з одним... Це і не тільки. Це був давно забутий зв'язок.

Ордо сприйняли цю інформацію з великим сумнівом. Але, попри все, вони були змушені здатися і дозволити нам бути разом, покладаючись на мою розсудливість.

З однією проблемою ми розібралися, але залишалася ще одна. Більш значуща. Скай. І його мітка на мені. Це було важко, навіть дуже важко. Його нестримній люті та ревнощам не було меж. При першій нагоді Еван вирушив на пошуки того, хто міг би зняти мітку. Поки його не було, я всіляко відбивалася від нападок вовка, від його спроб примирення і возз'єднання. На щастя, зі мною були Ділан і Сібіл. Як не дивно, подруга зайняла мій бік.

Після повернення Евана, з поганими новинами, між вампіром і перевертнем сталася моторошна бійка. Скаю сильно дісталося, він був ледве живим. На жаль, постраждали випадкові адепти. Декани були страшенно розлючені, а Ордо налаштоване рішуче. Вони мали намір вигнати їх обох, і, звісно ж, я заступилася за хлопців. Я дала присягу вірності Ордо, скріплену кров'ю, і тоді вони зняли всі звинувачення з обох.

Попри все, Скай був мені вдячний. Він не мав наміру відпускати мене, але, усвідомивши, що мої почуття до Евана сильніші за зв'язок мітки, відступив. Я відчувала його. Відчувала його біль і знала, як сильно він любить мене. Він справді любить. Але я нічого не могла вдіяти. Мені було його шкода, і я щиро співчувала йому. Я нізащо не хотіла такої долі для нього, адже попри все він був мені небайдужий.