я завжди вчу теорію,
ти ж усе перевіряєш на практиці,
життя свого промальовуєш траекторію,
поки я татуюваннями забиваю ключиці
знаю, що помилятися — не гріх,
але кожну хибу сприймаю як крок назад,
десь за обрієм існує перехрестя наших доріг,
де збудуєм хатину, за нею — вишневий сад
проте ти надто простий,
для мене два плюс два не дорівнює чотирьом,
я правдошукачка, за брехню готова роздерти,
через свої переконання стала для людей жахом
наше сприймання світу зовсім різне,
він у тебе веселковий та повен радости,
заради мене готовий на неспроможне,
мрієш довести, що у ньому є багато любови й ніжности
1/07/2023
#5365 в Різне
#1290 в Поезія
#4895 в Сучасна проза
справедливість і людяність, біль душі, кохання і марні сподівання
Відредаговано: 03.03.2024