Бентежне безглуздя

29/01/2023

казки вже давно не ті,
та що там казати — ти вже не та,
навіщо сім гномів, якщо краще побути на самоті?
досі вважаєш свій вік аналогією питання «фауста»

вбивати себе заради інших —
«а що вони роблять заради мене?»,
та ну дідько, краще вже бути серед пропащих,
ніж створінням незнаним й безіменним

боротися зі злом, створюючи ще більше болю,
чому схожі тези керують усім?
саме так, ти нарікаєш на свою долю,
не уявляючи себе у цім бутті пустім

занадто пізно відмовилася від рожевих окулярів,
але краще ж так, ніж ніколи?
поки ті, що зверху, думають як загребти ще долярів,
ти ніяк не оговтаєшся від життя школи

29/01/2023

Блакитноока

Подобається

#5360 в Різне
#1288 в Поезія
#4924 в Сучасна проза

У тексті є: справедливість і людяність, біль душі, кохання і марні сподівання

Відредаговано: 03.03.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись