Бентежне безглуздя

30/07/2022

а вони всі божеволіли по-своєму,
вона запивала кавою усе, що навіювало жах,
він боявся вирвати останній лист календаря, розпочавши зиму

ніби ще одне шоу під назвою «на ножах»,
ніби ще один звук — і терпінню кінець,
а що ж було там, у найпекельніших війни битвах?

і здавалося, життя триває ще:
вона ж бачила усмішки на дитячих вустах,
та події з новин не прогнозували те «краще»

а зовсім незнайомі люди,
зі своїми емоціями, надіями та планами,
вбиваючи катів, хотіли бодай на мить забутися, подихати на повні груди

найкращі залишалися для них героями,
найкращі боролися за їхнє майбуття,
найкращі назавжди у пам'яті, хоч так швидко линуть на небо зграями

нова смерть — ще більше бажання помститись,
вона так хоче, аби всі відповіли за вчинене, відчули пекельний біль на собі,
а він усвідомлює, найгірший вихід для них — це знову скоритись

30/07/2022

Блакитноока

Подобається

#5343 в Різне
#1287 в Поезія
#4885 в Сучасна проза

У тексті є: справедливість і людяність, біль душі, кохання і марні сподівання

Відредаговано: 03.03.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись