Бентежне безглуздя

10/04/2022

мій дім — поміж думок твоїх,
мій дім — там, де пахне теплом,
цуратися рідного — гріх,
бо ж дім — щось близьке, закрите від пітьми батьком крилом

я не знаю, де мій дім,
де зможу колись прихилитися,
куди сховаюся, коли почую грім?
чи знайду місце, де зможу на самоті журитися?

мій дім — твої листи та гаряче какао,
мій дім — старенький трамвай та вулички Львова,
твій погляд, що дивиться аж надто лукаво,
та зірка перша світанкова

я домом назвами можу хатину,
де ліпили з бабусею вареники,
де з кішка бавилася попід тином,
де чекала на святвечір, коли прийдуть колядники

мій дім — попіл дитячих невдач,
мій дім — твій голос, котрий будить щоранку,
там, де я не тільки оповідач,
а ще й можу глядіти за подіями на ганку

мій дім — бурхливі хвилі Чорного моря,
мій дім — сад дитинства із вишень,
там, де ніколи не буде горя,
тільки хрущі, що так швидко вилазять із кишень

мій дім — гори, намет та люди,
мій дім — не локація чи новинний сюжет,
про нього не напишуть етюди,
мій дім — емоції та дощ, квітів польових букет

10/04/2022

Блакитноока

Подобається

#5343 в Різне
#1287 в Поезія
#4885 в Сучасна проза

У тексті є: справедливість і людяність, біль душі, кохання і марні сподівання

Відредаговано: 03.03.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись