Бентежне безглуздя

18/03/2022

хотілося бути вільними,
ловити сонця теплого цілунки,
та через них наші тіні ставали божевільними,
може, це тільки вистава, і варто втекти за лаштунки?

хотілося обіймати небо безкрає,
купатися у спокої темних ночей,
бачити, як пуп'янок майбуття розцвітає,
бо ще трішки — вогонь злих і ворожих очей вже згасає

хотілося вечорами весну зустрічати,
поміж книг та склянок з обліпиховим чаєм,
танцювати з тобою, гуляти тихим березневим гаєм,
поки іншим на своє буття та свободу начхати

хотілося карту нову намалювати,
без фальші й лицемірних людей,
де тільки ті, що уміють щастя у руках тримати,
не бояться квітневого вітру та лютневих заметілей

хотілося б не ховатися від обстрілів у підвалах,
не губити себе між щохвилинними оновленнями новин,
я знаю, перемогу відсвяткуємо скоро, із гучною грою на цимбалах,
не буде на наших землях більше зла лавин!

18/03/2022

Блакитноока

Подобається

#5397 в Різне
#1295 в Поезія
#4924 в Сучасна проза

У тексті є: справедливість і людяність, біль душі, кохання і марні сподівання

Відредаговано: 03.03.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись