Бентежне безглуздя

16/11/2021

розставити всі крапки,
хоч кінець ще не скоро,
майбутнього нам не передбачити,
брехнею пахне кожен твоє слово

без надії сподіватися,
та ти не відпускаєш,
я вільна, досить у твоєму полоні залишатися,
ще трішки — і знову зламаєш

а я ж не іграшка,
хоч здаюся такою коштовною,
не врятують тебе ні слова, ні та бісова ромашка,
хочу бути невгамовною!

ліси, гори, гаї — і я,
з'єднатися б із природою,
багато прошу? та потрібна мені ця терапія!
хочу жити! надихати інших свободою!

Блакитноока

Подобається

#1489 в Різне
#343 в Поезія
#1547 в Сучасна проза

У тексті є: справедливість і людяність, біль душі, кохання і марні сподівання

Відредаговано: 03.03.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись