Глава 1

Сім'я – це зовсім не список, хто когось народив

• Ти знову прогуляла уроки мія -промовила наша деректорка. Я закотила очі та поклала ноги на стіл
• І що?
• Мені набридла твоя поведінка та прогули. Завтра щоб батько був у мене в кабінеті!
• Бля ви реально? Думаєте що він має справу до мене? -спитала я і почала уважно дивитися на жінку.
• Щоб завтра він був тут!- гукнула вона і підійшовши до дверей свого кабінету відчинила її. Я посміхнулася і вставши зі стільця,взяла льодяники з вази,що стояла на столі директорки
• Гарного дня- кинула я їй. Я пішла коридором школи,вона реально думає,що мій батько захоче прискакати до школи
• Що там?-запитала моя подруга,коли я проходила повз диван на якому сиділи мої друзі
• Батька до школи покликали- відповіла я і сіла поряд з Аліною. Вона середнього зросту,пухкими щоками,очі у неї сірого кольору,а сама вона блондинка і тупа або вона добре прикидається.
• Еба, думаєш ,що він прийде?-вліз у розмову Артем. Ще один друг, ми з ним близькі і навіть кілька разів кохалися. Високий,симпатичні хлопчина. У нього каштове волосся, очі карі,а над бровою є тату з цифрою 999 . Пам'ятаю, коли він прийшов ночувати до мене, бо родаки не оцінили  тату.
• Не думаю, що він прийде. Йому ніколи.....
• Дивно, адже наші батьки теж володіють бізнесом і можуть прийти-сказав Сергій,але ми його називає його Сірий , я відразу зло подивилася на нього. Ще один друг в компанії, у нього стрижка напівбокс, а волосся пофарбоване в сірий. Так само проколотий ніс, а на руці тату змії.
• Це твої батьки , а це мій. Вони різні і в цьому я впевнена на сто відсотків- пробубнила я, бо ніхто не знав, що мій батько Дмитро Воробйов. Один із найнебезпечніший мафіозі України. Думаю,що їм не варто цього знати. Як і про те , що моя мати иертва, як уже вісім років. Втрата матері в 10 постужила великим ударом не тільки для  мене, а й багато батька. Після її смерті, він ніби збожеволів. Йому стало все рано на мене . Так, він дарував мені подарунки, які хотіла я, але він холодний до мене. Для нього,як для мафіозі, це нормально, але до смерті дружини він у мене душі не чув. У дитинстві він намагався навчити мене битися і навіть вбивати людей, але ятзбігала із занять, через що відразу ж отримувала покарання. Моя спина в шрамах від ременя, але про це ніхто не знає, окрім Артема з яким ми спали і він навідь не спитав від куди це , що мене тішило. Було кілька хлопців, які питали, але я не відповідала, бо вони були на ніч. Якщо у когось із моїх друзів туса та басейн, то я не йду, щоб ніхто не побачив мої шрами. Моя мати була найпрекраснішою жінкою у всьому світі. Її зовнішність дісталася мені і це ще один привід для батька, щоб мене ненавидіти. Моя мама була єдиною хто змогла приборкати мого батька та його запал,вона була розумною і любила читати. У нашому будинку є бібліотека, але туди не можна заходити ,там буває батько. Вона була б якби не мій батько через нього її вбили, під час убивства я була в школі і тому не змогла  нічого зробити. Насправді я звинувачую себе, але розумію, що моєї вини тут немає. Винен вбивця,який уже мертвий та батько, який не зміг нічого зробити.
• Гей,земля викликає Мію-Аліна махала  своєю рукою перед моїм обличчям.
• Що?
• Ти підеш сьогодні  до клубу?- спитав Артем і посміхувся.
• Так,звичайно. Трава буде?
• Ображаєш-відповів Сірий.
• Ідемо на урок?- поцікавилася подруга.
• Я не піду ,то додому. Спишемося ще-сказала я і встала з дивана, а потім попрямувала до виходу зі школи.
• Гей, малишка стривай!-крикнув мені Артем і я відразу зупинилася а потім повернулася до нього обличчям.
• Чого тобі?
• Прошепотів-пішли до туалету ?-друг торкнувся губами до моєї шиї. Я посміхнулася і взяла Артема за руку. Ми зайшли в жіночий туалет і навіть не стали перевіряти,чи є тут люди. Нам було байдуже. Я кинула рюкзак кудись у бік і почала цілувати хлопця. Він же свою чергу підняв мене і посадив на раковину. Я почала розтегувати сорочку Артема і кинули кудись у бік. Мій язик прошовся по його грудях , а потім пішов до шиї , тим часом він теж позбавив мене від верху і почав стискати мої груди. Артем підняв мою спідницю,а потім зняв свої штани і різько увійшов в мене. З мене відразу вирвався гучний стогін, я опустилася своїм тілом трохи назад, щоб нам було зручніше.
• О,так! Швидше!
• Сподіваюсь, що сьогодні вночі ти будеш зі мною, а не з хлопцем. Я хочу тебе і ще раз взяти-сказав Артем, застібаючи свою сорочку.
• Сподівайся-відповіла я і поправила свою зачіску- Дай мені. Я підійшла до хлопця та допомогла зав'язати йому краватку. Взявши свій рюкзак ,я вийшла з туалету і пішла на парковку нашої школи. Підійшовши до свого чорного мустангу ,я його відчинила і сіла за кермо. Машину мені  батько подарувал на день народженя тільки ключи передав через охоронця. Завівши машину я виїхала з парковки 《улюблиної》школи і поїхала додому. Я намагалася з'являтися там рідко, щоб не перетинатися з батьком та його поглядом, яким він мене засуджував.
• Здраствуйте-сказав охоронець біля будинку.
• Привіт,тато вдома?- запитала я і сподівалася почути що його немає.
• Він поїха і приїде завтра вечером- відповів чоловік.
• Дякую- я сказала і зайшла до хати. Піднявшись на другий поверх я пішла до своєї кімнати, як тільки я опинилася в своїй кімнаті то змогла спокійно видихнути. Єдина кімната в якій немає камер, це моя. Мій батько стежить за безпекою , але я навіть не знаю за чиєю, бо про мене він точно не переживає. Хоча думаю, що через свої папери та різні дані. Прошовши ванну, я скинула одяг  зайшла в душову кабінку. Через кілька хвилин,я вийшла і взявши телефон до рук , лягла на ліжко.
• Мія тм їстимеш?- спитав жіночий голос за дверима.
• Так-відповіла я і встала  з ліжка,а потом попрямувала на кухню.