Пасіка діда Панаса

Біля садочків квітучих, лісу й безкраїх полів,

Пасіку бджіл медоносних вуйко Панас розмістив.

У вуликах сім’ї комашок зладнано, вкупі живуть,

Цінні продукти бджолині дідові щедро дають.

Мед запашний з різнотрав’я, гречки, дерев, ріпаку,

 Бджолину отруту й прополіс, квітковий пилок та пергу.

Забрус й підмор чудодійний, віск й королівське желе,

Чудові, цілющі продукти пасіка людям дає.

У кожній родині цариця, лише бджоломатка одна,

Найбільша за розміром бджілка відтворює силу гнізда.

З яєць, що вона відкладає, виходять всі бджоли сім’ї,

Численні робочі комашки, ще трутні та матки нові.

У вулику поділ є праці, робота для всіх є завжди,

Хіба що за винятком трутнів, в заплідненні тільки вони.

А як холоди насувають, і вже медозбору нема,

То трутнів-нероб проганяють бджолині зі свого гнізда.

Бджола-будівельник будує із воску нові стільники,

Комірки чудові майструє, помешкання зводить нові.

Пильнує бджола-вентилятор повітря та клімат гнізда,

Тож рухає крильцями швидко в задусі спекотного дня.

А є збирачі, що літають у справах з льотка увсебіч,

Щоб воду у вулик принести, пилок та нектар, ясна річ.

Є бджоли, розплід що годують і матку, царицю сім’ї,

Є ті, що на вході вартують, аби не пролізли чужі.

Почасти стаються крадіжки, від них потерпає сім’я,

Бо злодійки вдертися можуть, сторонні бджола чи оса.

Здебільше покражі весною й трапляються ще восени,

За кормом чужинці полюють, авжеж, допікають сім’ї.

Розвідниці в бджолородинах нові проглядають місця,

Багаті нектаром угіддя шукають вони без кінця.

З розвідки в вулик вертають: А як розказати про все?

 — Для цього є рухи танкові, які й розтлумачать таке.

Є в них круговий танець-мова, нектар по сусідству коли,

Летіти натомість неблизько, як вісімки в’ють шукачі.

Така своєрідна балачка між членами бджолосім’ї —

Кодована мова танкова лишень зрозуміла бджолі.

Є бджоли в сім’ї санітари, чистильники «бджолокомор»,

Вони на сторожі порядку й, як треба, виносять підмор.

Всі вправно, невпинно працюють, все в них на засадах чітких,

Природою створений вдало бджолиний міцний колектив.

Панас капелюх надягає із сіткою для бджоляра,

Так вулики він оглядає, звичайно ж, не без димаря.

Димок у льоток запускає, притишити аби комах,

А щойно спокійними стануть, знімає із вулика дах.

В бджолину домівку загляне, оцінить запаси сім’ї,

Й вживатиме заходів певних як, звісно, потрібні вони.

Бува, що комахи хворіють, є в них вороги й шкідники,

Постійно дідусь наготові, плекає здоров’я бджоли.

Коли ж недостатньо нектару, постити дід бджолам не дасть,

Цукровий  сироп наколотить й комах почастує Панас.

 У дідовій практиці, звісно, всілякі породи були,

Утім більш йому до вподоби ознаки карпатки-бджоли.

Комахи такі миролюбні й добренно шукають корми,

Усе навкруги облітають, аби медоноси знайти.

Пилок в кошики набирають, що в бджілок на задніх ногах,

Позносять обніжжя у вулик й складають його в стільниках.

Гостюють в садах та на полі, де цмулять нектар на квітках,

І тільки-но дзьобики повні, рушають мерщій по льотках.

А там, біля входу у вулик, чекають на них вартові,

Які в них нектар забирають і згодом несуть в стільники.

На черевцях дзеркальця в бджілок й пластинки на них воскові,

А з воску, що в залозах зріє, будують вони стільники.

Стільник з шестигранних комірок, розплід там комах і пилок,

До того ж нектар в них вкладають, де він перебродить в медок.