19 Поліна

- Все...прибрав... Вибач, Кириле, я не знав, що це твоя кралечка, - промовивши це, блондин відпустив мене.

- Я не його кралечка! - Обурено заявила я, але мій потенційний кавалер вже зник у невідомому напрямку.

Цей нахабний Мельник злякав того симпатягу, а я ще навіть не встигла з ним і словом обмовитись.

Знайшовся мені бос! Як взяти мене з собою, то він не хотів. А як я сама прийшла, то припхався і давай втручатись в мої справи і псувати відпочинок... Нахаба капосний!

- Поліно, заспокойся... Думаю, що ти вже натанцювалась. Ходімо, я відвезу тебе додому, - невдоволено промовив Кирило Мельник.

- Я ще не хочу додому. Мені тут весело, - відповіла я, тупнувши ногою.

- Не капризуй, Поліно...

- Чого ти до мене причепився? Йди до своїх друзів і не заважай нам з Іркою розважатись.

- О, дівчатка! Привіт! Я - Влад... Найкращий товариш цього нудного буркутуна і власник "Егоїста." Хочу запросити вас до нашої компанії. Обіцяю, що буде весело, - втрутився у нашу розмову Влад.

- Дякую за запрошення! - Радісно  промовила моя дорога подруга  і непомітно, але досить відчутно, штовхнула мене  під бік.

Таким чином вона натякала, щоб я мовчала і не бовкала нічого зайвого аби не зіпсувати їй спілкування з Владом, який її дуже зацікавив.

- Чудово! Пропоную трішки відпочити, поспілкуватись і краще познайомитись, - промовив Влад, посміхаючись на всі тридцять два.

- Прекрасна ідея, - Відразу пожвавилась Ірка Вернидуб, опинившись біля симпатичного власника нічного клубу.

- Ходімо, Полінко, - промовив Кирило Мельник, обережно доторкнувшись до моєї спини.

- Не хочу... Я на тебе досі ображена, - відповіла я, надувши губи і не поспішаючи кудись йти.

- Поліно, тут дуже шумно... Ми можемо поговорити про все це в іншому місці, - нахилившись до самого мого вуха, промовив Кирило.

Я відчула те, як приємно він пахне і ледь не замуркала від задоволення.

Треба буде потім дізнатись більше про парфуми мого сусіда, щоб в книзі мій Калеб пах так само смачно.

Я й сама вже стомилась  від гучної музики, тому погодилась піти разом з Кирилом Мельником.

Кирило обережно взяв мене за руку і повів туди, де розташовувалися столики.

Від цього моє серце почало калатати, як навіжене і мурашки по шкірі почали бігати цілими табунами.

І чого це я так дивно реагую на цього капосного зануду?

Коли ми підійшли, Ірка Вернидуб вже знаходилась в самісінькому центрі уваги.

Вона захоплено і досить голосно розповідала Владу і ще двом мажорикам про свої любовні романи.

Ну, все... Попали бідолашні хлопці... Моя подруга може розмовляти про це вічно.

Головне, щоб вона потім на турецькі серіали не переключилась, бо тоді буде суцільний капець.

Ой, дарма вони у неї запитали про те, чим вона займається. 

Я вже збиралась підійти ближче до цієї компанії, але Кирило Мельник повів мене далі. 

Коли ми з ним підійшли до того столика, який раніше займали ми з Іркою, Кирило допоміг мені сісти.

Сам він сів навпроти мене.

- Чого мовчиш? Давай... Вибачайся... Я чекаю, - нетерпляче промовила я, бо дуже хотіла побачити на власні очі, як Калеб буде вибачатись.