18 Кирило

Та що вона собі думає? Спершу вдяглася так, що у чоловіків дах зриває, а тепер ще й танцювати попхалась...

Поліна рухалась так граціозно і спокусливо, що я завис, милуючись нею. Дідько! Як таке, взагалі, можливо?

Зазвичай ця мала бідося періодично спотикається, щось розкидає або губить, а тут таке...

- Ого! Кириле, а твоя письменниця любовного фентезі вміє запалити, - промовив Влад, посміхаючись і витріщаючись на Полінку.

- Вона не моя... - Роздратовано відповів я, помітивши кількох бовдурів, що не зводили очей з дрібної біди в червоній сукні.

От навіщо вона її надягла? На пригоди романтичні потягло? Щоб було про що у своїх книгах писати? Я й сам не розумів, чому мене все це так бісило.

- То може варто про це задуматись, Кире? Вона гарненька, мила і тобі подобається...

- Що ти верзеш, Владе? Поліна, і справді, симпатична... Але з нею постійно стільки проблем... 

- Не думав, що Кирила Мельника  можуть злякати проблеми. Особливо, коли їх створює така гаряча крихітка. Якщо що, то я проблем не боюся... Кире, ти тільки поглянь, які у неї ніжки...

- Ей, припини витріщатись на Полінкині ніжки...  Вона така бідося, що я відчуваю за неї відповідальність. І такого ловеласа, як ти, Владе, я точно до неї не підпущу і близько, - невдоволено промовив я.

- І не треба мене підпускати до Поліни. Коли я говорив про ніжки, то мав на увазі її подругу, - регочучи, видав цей бісів бовдур.

- Йолоп... - Сказав я, сердито на нього поглянувши.

- До речі, Кириле. Там до твоєї творчої сусідки підкрадається Артур Костенко...

Трясця! Тільки цього вилупка мені не вистачіало. Красномовно вилаявшись, я поспішив до дрібної біди. 

Так і знав, що вона не дасть мені спокою сьогодні... Треба негайно якось вмовити її поїхати додому.

Помітивши те, як Артур підійшов до Поліни зі спини і поклав свої граблі їй на талію, я так збісився, що ладен був повідривати йому всі кінцівки до біса.

Я бачив, як ошелешено дівчина дивилась на того нахабного бовдура. Та як він посмів до неї лізти?! 

- Руки прибрав! - Розлючено гаркнув я, підійшовши до них.