Бідося для боса

5 Поліна

Я сиділа і витріщалась на кумедну, крихітну ящірку зеленого кольору, а вона витріщалась на мене.

З інтернету я дізналась про те, що мій непроханий і дуже екзотичний гість - це гекон.

Виявилося, що люди заводять цих ящірок в якості домашніх улюбленців.

Схоже, що зелененькому малюку набридло спостерігати за мною і він жваво рванув кудись в напрямку кухні.

Це повний капець... Треба завтра обов'язково влаштувати генеральне прибирання, бо вже дожилась до того, що ящірки в квартирі завелися.

Потрібно буде дізнатись про те, у кого із наших сусідів зник гекон і сказати, що цей дрібний, зелененький капосник тепер водиться у мене вдома.

Дописавши розділ, я вирішила взятись за приготування вечері. Мій екзотичний квартирант то з'являвся в полі зору, то знову кудись зникав.

Через деякий час пролунав дзвінок у вхідні двері і я, витерши рушником руки, поспішила у коридор.

Виявилося, що це явилась моя  найкраща подруга, Ірка.

- Привіт, Поля!

- Привіт! Мий руки. Зараз будемо вечеряти.

- Клас! Бо я така голодна, як справжній саблезубий тигр, - радісно промовила подруга і пішла у ванну кімнату.

Наступної миті почувся жахливий крик. Ірка волала так, що у мене мало вікна не повилітали. Та її здібностям будь - яка міфічна банші позаздрила б.

Від Іркиного вереску, у мене мало барабанні перетинки не полопали.

- Поля! У тебе тут ... Тут... Таке... - Перелякано промовила подруга, вискочивши із ванної кімнати.

- Заспокойся...Це всього лише гекончик. Не бійся. Він тобі не нашкодить, - спробувала я заспокоїти свою крикливу подругу.

- У мене мало серце  від страху не зупинилось. Поль, а ти не могла завести собі кота чи хом'яка, як усі нормальні люди роблять? З якої радості  тебе потягло на екзотику? Чи зараз модно ящірок вдома тримати?

- Нікого я не заводила. Цей гекончик сам у мене завівся. Думаю, що він від сусідів до мене прибіг.

- Грабалка, ти не перестаєш мене дивувати. Я ще не чула такого, щоб до когось ящірка прибилась.

- А я що? Він сам до мене прийшов, - сміючись, відповіла я.

Поки ми з Іркою вечеряли, я розповіла їй про свого нового сусіда.

- Оце тобі пощастило... Мені б таке щастя привалило б. Мало того, що перспективний  і вродливий холостяк по сусідству з'явився, так він тебе ще й на книги надихає.

- Мене цей Кирило Мельник  цікавить виключно, як об'єкт натхнення і прототип мого солоденького Калеба.

- Чому? Ти ж сама щойно розповідала про те, що він вродливий і багатий. Що ще для щастя треба?

- Так і є... Мельник і вродливий і багатий... Але такий чоловік, як він, ніколи не зацікавиться мною. Підозрюю, що за ним дівчата табунами бігають.

- І що? Вони всі далеко, а ти тут... Майже поряд...

- Не вигадуй...

- Точно! Та це ж такий цікавий сюжет! Письменниця і владний, гарячий бос... Все! Моє натхнення повернулось! Дякую за вечерю. Мені вже час бігти, - заявила Ірка і поспішила в коридор.

Попрощавшись з подругою, я прийняла душ і пішла спати. 

Давно мені так добре не спалось. Цілу ніч я бачила солодкі сни з моїм Калебом в головній ролі. 

   

  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше