Глава 5 Боксерський зал

Лівою, лівою, правою, так прозвучали слова тренера. Зараз Вова перебуває в тому самому боксерському залі разом із тренером, і після перших слів тренер сказав:

- Вова, які потрібно відпрацьовувати удари? Вірно Вова, лівий прямий, правий прямий, а ти навіщо б'єш бічні удари, і кого на той раз ти хочеш відіслати в нокаут? Вова ти мене чуєш? Працюй, так як я тобі кажу, сам нічого не вигадуй, - Вова кивнув головою.

 Тривалий час Вова виступав на різних чемпіонатах, і вже впродовж двох місяців ні з ким не боксує, всі, хто тренується в боксерському залі, вже без радості та бажання виходять на ринг. Найчастіше відмовляються, і він ні з ким не може провести спаринг, більшу частину працює на боксерській груші. Вова переміг усіх боксерів у своїй вазі, йому вже не залишилося рівних, і був незадоволений тим, що в місті не залишилося жодного гідного суперника, його не запросили на інші чемпіонати іншого рівня, з якихось причин йому відмовили, він незадоволений усім, що відбувається.

Тренер:

- Час, Вова.

Вова зупинився в опрацьовуванні ударів на боксерській груші, а тренер відійшов убік і подивився на Вову, сів на лавку, побачив незадоволене обличчя свого учня та хотів йому допомогти порадою. Вова був незадоволений, схвильований і трохи злий, йому не було на кого злитися, бо розумів, що ще не того рівня боксер, коли його з радістю запрошуватимуть на різні чемпіонати професійного рингу. Тут у боксерському залі, і в місті у своїй вазі найсильніший боксер, вже не залишилося жодного гідного суперника. Вова зняв боксерські рукавички, поклав їх на підвіконня, підійшов до тренера, сів біля нього, а тренер одразу сказав:

- Як ти почуваєшся?

Вова:

- Я почуваюся дуже добре, свіжо, але я розумію, що у мене вже немає жодного нормального суперника, з яким я зміг би гідно боксувати, це мені не подобається. Через це в мене з'являються якісь пригнічення. Моє фізичне і психологічне самопочуття в найкращому стані, а мені немає з ким боксувати.

Тренер:

- Я тебе прекрасно розумію, як тобі зараз тобі нелегко, як тобі хочеться вийти на ринг і з кимось по боксувати. Ти головне не поспішай, можливо, це такий період у житті, коли, десь у зовсім іншому залі, ми ще про це не знаємо, підростає твій майбутній суперник, гідний суперник, згодом ти зможеш з ним боксувати. Я прекрасно бачив, як ти виходиш на ринг і перемагаєш усіх своїх суперників, а найголовніше - з легкістю, і з цієї причини вони не хочуть із тобою боксувати. Адже кожен із них знає, що програє, і в нього немає жодних шансів на перемогу. А тобі це не подобається, через те, що ти вже сам знаєш, що ти зможеш з легкістю перемогти, і твій бій буде легким і нецікавим. Тобі потрібно розвиватися, отримувати кращий досвід у боксі. Ти ж хочеш виходити на професійний ринг, боксувати з найсильнішими суперниками, а для цього тобі потрібно добре підготуватися, а у твоєму випадку, зараз, немає таких суперників, які могли б тебе підготувати до професійних поєдинків.

Вова:

- Так, тренере, я з вами повністю згоден, я розумію, що я стаю на багато слабкішим, це не дає жодного результату. Якщо я так далі тренуватимуся, відпрацьовуватиму удари на боксерській груші, то я точно програватиму на рингу кожному зустрічному.

Тренер:

- Ні, ти просто відпрацьовуєш силу удару, ніякі якості за роботою на груші не зміняться. Ось побачиш, прийде час, коли ти зможеш знайти собі суперника, жодного, ти зможеш з ним боксувати нарівні, і, можливо, він тебе переможе. Це бокс, а в боксі може бути все. Вова, я все прекрасно розумію, я колись сам був таким хлопчиськом, який весь час проводив у боксерському залі. Я тоді підвищив настільки силові показники, що з легкістю перемагав усіх у своїй ваговій категорії, а потім, як ти, сидів на лавці і думав, де б мені взяти гідно суперника. Ніхто не хотів зі мною виходити на ринг. Так було нелегко, я розумів, що я є найсильнішим на той час боксером у своєму місті. Я хотів поїхати боксувати в інше місто, але без дозволу не міг цього зробити, ти уявляєш, мене туди не пускав тренер, а чому, він мені не сказав. І мені доводилося довгий час проводити в боксерському залі, сидіти на лавці і думати, чому в моєму житті все саме так складається. У твоєму випадку тебе не хочуть запрошувати на інші чемпіонати, а тому, що в них є свої чемпіони, якщо бути чесним, то не знаю, чи погодяться вони на те, щоб ризикнути своїм чемпіоном, знаючи, що ти сильніший за їхнього чемпіона, що ти одразу переможеш. У кожного з них своє майбутнє, надалі свої вже заплановані поєдинки на професійному рингу, ти хочеш їм зламати все життя? Тренер усміхнувся.

Вова опустив голову вниз і махнув головою, тихо сказав:

- Ні. Але я хочу з ними боксувати.

Тренер:

- Я розумію тебе, але в них уже все розписано на довгі роки, тебе там немає. Тобто в них уже все життя прокладено від початку до кінця, а ти, як хлопчик з вулиці, який прийшов сам до боксерської зали, почав тренуватися, покращувати своє фізичне здоров'я, свої фізичні показники, ти зміг досягти досить чималих висот, а там у кожного вже є спонсор і відмінні зв'язки. Всі один одного знають довгий час, і з кимось домовиться про поєдинок, буде майже неможливо, у них є свої претенденти на бої. А найголовніше, цінуй це, що тобі ніхто не допомагав, ти сам став тим, ким зараз є, а це досить не мала праця, не кожен, тому що ти зможеш пройти не легкі випробування на ринзі, далі йти, перемагаючи своїх суперників. Ти сам собі створив свою долю, і, на жаль, так зараз складається, і в такому разі потрібно трохи почекати, а час сам відчинить потрібні двері, - тренер подивився на Вову, посміхнувся, - не засмучуйся, у мене є хороші знайомі у боксерському товаристві, і якщо в тебе буде бажання, то я зможу з ними поговорити, і ти вже у такому віці зможеш інколи виходити на професійний ринг, і при цьому заробляти гроші.