Вернись у світ, де ти - моя...

Вернись у світ, де ти - моя,
Де пахнуть щастям хризантеми...
Де чути чари солов'я,
І кожен погляд - мов поеми...

Де ти - мов усмішка весни,
Кофтина біла - у хмаринах...
Де світлий погляд твій ясний,
Немов троянда - на хрестинах...

Ми божеволіли удвох,
Од раю, вроди і свободи...
Невже струмочок наш засох,
Без сліз твоїх - од насолоди...

Фарбую ніч у рідний сміх,
Мольберти літ - німа картина...
Не бути разом нам - то гріх,
Бо лише ти - моя Людина...

15 листопада 2019р.

Я згадаю тебе в тихім серпні,

А на серці - лиш сум і печаль...

Усі відстані, часом, нестерпні,

І цей біль - мов останній причал...

Не судилось нам бути - удвох,

По живому щодня - мов ножами...

Наш струмочок в криниці засох,

Джерело не біжить вже до ями...

І мільйони причин - пустота,

І одна лиш проблема - напасті...

В цьому світі - усе суєта,

Окрім губ, що рвуть нас на часті...

Це забуте кохання - мов дзвін,

Нескінченна мелодія ночі...

На безлюдді співочих руїн,

Щось шепочуть ці губи дівочі...

Ти пробач мені все і прости,

Бо, живу лиш тобою - одною...

Хай палають вже наші мости,

Над серпневою даллю сумною...

8 серпня 2018р.

Навіть, із далі далекої,

Навіть, з-за синього шепоту хмар...

Я кохаю тебе мій краю лелековий,

Я люблю тебе - Божий мій дар...

16 квітня 2014р.

Я піду до тебе босим надвечір'ям,

З пригорщами ніжної жагИ...

Ляжу коло груші під сузір'ям,

Першоцвіти - білі берегИ...

Я чекатиму на тебе у задусі,

Матіолових виснажливих легень...

Місяць-брат - сережка в усі,

Світить зорями високих одкровень...

Ти моя сердечна заковика,

Пишнокоса ніжная жага...

Сипле вечір щастя з черевика,

Яблуня у цвіті знемага...

Я піду від тебе зранку попід тином,

Радісний, усміхнений ущерть...

Я вклонюся долі поза млином,

Серце тоне в зоряную дерть...

6 лютого 2016р.

РОМАНС ОСТАННЬОГО КОХАННЯ

Проста і шляхетна - моя незрівнянна,

Допий цей бокал - в нім весняне вино...

Не зрадиш, не кинеш - єдина й кохана,

Люблю твою вроду і душу - давно...

Я п'яний тобою, мов вечір - прощанням,

Веселка в поклоні - схилилась в журбі...

Злечу я над світом останнім коханням,

Впаду в твої очі - мов вир голубі...

Мене не забудеш тюльпановим ранком,

Червоне і жовте - мов постріл і дим...

Приляжу у снах твоїх срібним серпанком,

Кохав тебе ніжну - я ще молодим...

Роки пролетіли - баскими конями,

Немов чорний ворон - летять у пітьму...

Ми будем з тобою - ночами і днями,

Тебе наостанок - одну обійму...

4 березня 2020р.

Вже ці ранки мов холодна просінь,

Вже життя - немов остання мить...

Ніби й літо, та вже пахне осінь,

І за землю рідну знов душа болить...

Ти прости, Украйно, кров дітей невинну,

І погости плачу - з тисячами крил...

Поміж горя - хтось втрача людину,

Та все рівно б'ється - із останніх сил...

20.08.22

Я вибілю вапном стару хатину,

І вікна - настіж, дихай - оживеш...

Так важко нам знайти свою людину,

А ти, мов літо - вже збираєшся і йдеш...

Тут квіти розпускаються в долині,

В зимі і веснах - в теплій сивині...

Тут море щастя - у одній сльозині,

Коли всміхаєшся заніжена мені...

28 липня 2019р.

Є жінки - не зрадять вас ніколи,

Лиш в очах - сумує глибина...

Почуття - давно вже похололи,

А вона - не випита до дна...

Її крила - в побуті згоріли,

В марноті буденних сірих днів...

Як торкає нелюб - її тіло,

Блиском вже погашених вогнів...

А їй хочеться - туди, ізнов за хмари,

Легкокрилій в щасті - мов весна...

Без кохання - не буває пари,

Тож, вона й сумує - близ вікна...

17 березня 2020р.

Я твій біль відчуваю на відстані,

В твоїм серці - пульсую й живу...

Ця любов - немов правда у Істині,

Немов сон поміж чар - наяву...

Зачарований далями вірності,

Легким трепетом ночі без сну...

Не буває кохання без ніжності,

Як і ти - я один не засну...

Лиш під ранок забудусь годиною,

Ти наснишся - обійми, крило...

НазавждИ ти - моєю людиною,

ЗалишИшся - щоби там не було...

13 лютого 2020р.

Все, що мабуть, маю - чисті мрії,

Голос, що співа - не полиша...

Світлу вроду дівоньки Марії,

Лиш тому - й жива моя душа...

Все, що, мабуть хочу - ніжний ранок,

Запахи обличчя - уві сні...

Як вуста - прилинуть наостанок,

Мов неспівані одній лиш їй пісні...

Я кохав завжди - немов востаннє,

Плакав в серці, а в очах - вогонь...

В світі цім усе колись розтане,

Окрім вічності у дотику долонь...

9 липня 2019р.

А небо починається з дерев,

А Слово починається з мовчання…

Вуста шепочуть без перерв,

Мелодію забутого кохання...

На обрії лишилився біль утрат,

Роки прошив він хмарами-очами...

Життя - не коло, а - квадрат,

Де по кутках од радості кричали...

5 серпня 2022р.