Бібліотекарка для боса

56 Аліса

Після пережитого стресу через вечерю із Семеном Сименовичем, я довго не могла заснути, а вранці проспала.

Я збиралась на роботу, дуже поспішаючи, але завдяки тому, що Дем'ян підвіз мене до бібліотеки, я не запізнилась.

Розібравшись із черговим відвідувачем, я вирішила написати для Ірки і подякувати за класний рецепт курочки, який вчора так мене виручив.

Перевіривши всю сумку, я не знайшла ні телефона, ні гаманця, ніключів від квартири.

Спершу я подумала, що мене обікрали, але згодом зрозуміла, що взяла не ту сумку, поспішаючи вранці. 

Трясця! Та що ж це таке?! Раніше у мене була одна сумка і подібних проблем не виникало, а тут на тобі...

Я ж навіть не могла зателефонувати своєму фіктивному чоловіку і розповісти про свої проблеми та поросити допомоги.

Капець повний! І що мені тепер робити?! Перевіривши свої кишені, я знайшла трохи грошей і видихнула з полегшенням. 

Принаймні мені вистачить, щоб оплатити таксі і доїхати на роботу до Дем'яна. Відпросившись з роботи, я викликала таксі і вийшла з бібліотеки на вулицю.

Через цю дурну ситуацію настрій у мене був геть кепський. Мені зовсім не хотілось відривати великого боса від його важливих справ чере власну неуважність і забудькуватість.

Таксі приїхало швидко і я важко зітхнувши, сіла в машину. Я вперше мала з'явитись на роботі у Лісовського і добряче через це нервувала.

Вийшовши із таксі, я попрямувала до сучасної триповерхової будівлі, де працював великий бос.

Я хвилювалась, бо не знала, як мені краще представитись. 

- Алісо? - Почулося поруч.

Озирнувшись, я побачила високого, симпатичного брюнета в дорогому сірому костюмі. Я бачила його вперше, тому дуже здивувалась, що він назвав мене по імені.

- Ми знайомі? - Здивовано запитала я.

- Поки що ні, але я багато про тебе чув від Дем'яна. Тому відразу впізнав, коли побачив. Я - Стас, колега і найкращий друг твого чоловіка, - привітно посміхнувшись, промовив брюнет.

- Дуже приємно познайомитись. Я потрапила в халепу і мені потрібно побачитись з Дем'яном. Допоможеш? 

- Звісно, ходімо, Алісо. Я відведу тебе до нього. То що там у тебе трапилось?

Почувши мою історію, Стас сказав, щоб я не хвилювалась і все це зараз легко і швидко вирішиться.

Відчинивши двері кабінету великого боса, Стас завмер на місці. Я зазирнула туди і побачила, як мій фіктивний чоловік одягає браслет на руку для якоїсь грудастої блондинки.

От, падлюка! Мені він мізки через того бідолашного Толю виносив, а сам он що вичворяє... Розважається з коханкою прямо на робочому місці... Може і вчора у нього тут саме такий "завал" був ?

А я, дурепа така, ще жаліла цього безсоромного ловеласа. Психанувши, я поспішила на вихід з будівлі.

 

  




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше