49 Дем'ян

Я прокинувся від того, що по мені хтось бігав. Розплющивши одне око, я побачив рудого пакосника.

Малий паскудник бігав по ліжку і не давав мені спати. Поглянувши на годинник, я побачив, що було три години ночі і вилаявся.

- Ну, чого ти не спиш, нещастя? - Поцікавився я у Максика.

Трохи подумавши, я спіймав кошеня і поклав його собі під бік, вкривши ковдрою. Через деякий час Максик перестав крутитися, вмостився і замуркотів.

Я і сам не зрозумів, як заснув. Вдруге я прокинувся  від того, що щось волохате терлося мені об обличчя.

Відкривши очі, я побачив набридливого улюбленця Аліси.

Він сунув свою руду мордочку мені в обличчя.

- Чого ти хочеш, паскуднику? - Запитав я у Максика.

Максик зіскочив з ліжка і вибіг з кімнати. Побачивши, що я за ним не йду, він повернувся назад і знову вискочив до мене на ліжко.

Так він повторив тричі перш, ніж я дуже неохоче встав з ліжка і лаючись, поплівся слідом за непосидючим кошеням.

Максик привів мене на кухню. Увімкнувши  світло, я побачив, що рудий малюк сидить біля своєї миски.

- Вирішив влаштувати нічний перекус? - Поцікавився я, насипаючи йому корм.

Побачивши, як Макс із задоволенням хрупотів кормом, я із почуттям виконаного обов'язку, пішов спати.

Не встиг я вмоститися і заснути, як руде нещастя знову припхалося до мене.

Все повторювалось знову. Макс знову кудись мене вів. Психанувши, я прогнав його зі своєї кімнати і зачинив двері.

І чого це я раніше до цього не додумався? Тільки я ліг, як клятий Максик почав м'явчати.

Дідько! Не вистачало ще, щоб він Алісу розбудив...

Підхопившись з ліжка, я відчинив двері і пішов слідом за кошеням. Цього разу воно привело мене до свого горщика.

Виявилося, що він зробив там калюжку. Згадавши, що Аліса казала щось  про те, що Макс дуже переймається через свій лоток, я важко зітхнув.

Почистивши котячий горщик, я тричі вимив руки і пошепки лаючись, пішов спати. Але тільки я ліг, як малий негідник з'явився знову.

- Чого ти хочеш? Ти вже мене дістав.

Кошеня знову кудись мене кликало. Кілька разів глибоко вдихнувши і видихнувши, я встав  і поплентався за ним.

Виявилося, що цього разу Максик зробив кучку. Почистивши горщи, я вже вкотре пішов до себе в спальню.

Щойно я вмостився, припхався Макс. Він хотів залізти до мене на ліжко.

- Навіть не думай. Ти щойно ходив на горщик. Я не пущу тебе в ліжко.

 А далі почався справжній капець. Макс вилазив на ліжко, а я його проганяв.

- Який же ти нестерпний...

У відповідь рудий паскудник вкусив мене за ногу. Я встав з ліжка, взяв Макса на руки і пішов шукати вологі серветки.

Повитиравши Максику лапи і вимивши руки, я забрав його до себе спати.

Коли продзвонив будильник, я вимкнув його і заплющив очі на хвилинку.

- Дем'яне, ти вирішив сьогодні влаштувати собі вихідний? - Почувся поряд голос Аліси.

Розплющивши очі, я побачив бібліотекарку.

- Капець... Я проспав... Вперше проспав на роботу.

- Мабуть ти теж стомився через мій переїзд.

- Моживо, - відповів я, згадуючи свої нічні пригоди з  Максиком.

- Тобі пощастило, Лісовський. Я вже приготувала сніданок. Вставай. Піду нам каву зроблю.

Уявивши собі, який на мене чекав сніданок, я важко зітхнув.