36 Дем'ян

Попрощавшись з Алісою, я поїхав на роботу. Аліса знову примудрилась мене здивувати.

Я досі перебував під враженням від цього неочікуваного поцілунку з бібліотекаркою.

Подумавши про те, що знову почуваюсь так, як шістнадцятирічний юнак, я посміхнувся сам до себе.

Мені відразу пригадалось, як мило засоромилась Аліса, коли проводжала мене до машини.

Приїхавши на роботу, я відразу поринув у невідкладні справи, проблеми і нові проекти.

Через деякий час мене відволік телефон. Поглянувши на екран, я побачив, що телефонувала моя мама.

- Привіт, любий! - Почувся рідний голос.

- Привіт, мамо. Як ти? - Запитав я, намагаючись зрозуміти, що цього разу задумала моя непосидюча матуся.

- Дем'яне, сину, я б хотіла познайомити тебе з дуже милою і хорошою дівчиною. Вона - донька однієї моєї подруги. Ти міг би запросити її на день народження до свого дідуся...

- Мамо, у мене є дівчина і я вже запросив її на свято до нашого старого буркутуна.  Не хвилюйся про це, відповів я, посміхнувшись.

- Знаю я твоїх дівчат... Сумніваюсь, що чергова модель чи якась актриска зможе справити гарне враженя на Семена Семеновича. А ти ж  чудово знаєш, Дем'яне, що від цього багато чого залежить...

- Заспокойся мамо. Зараз я зустрічаюсь не з моделлю.

- Тільки не кажи, що цього разу це співачка...

- Ні, не модель, не актриса і не співачка. Я зустрічаюсь із дуже милою дівчиною, що працює бібліотекаркою, - вирішив я заспокоїти свою мамцю.

- Ким працює? - шоковано перепитала моя маман, не повіривши власним вухам.

- Аліса працює бібліотекаркою. Вона хороша дівчина і я думаю, що діду вона сподобається.

- Дуже на це сподіваюсь... Дем'яне, а де ви з нею познайомились? Бо я впевнена, що це точно сталось не в бібліотеці.

- Ми з Алісою познайомились в кав'ярні. Все буде добре, мамо... Не хвилюйся про все це. Вважай, що дідова компанія вже моя.

- Було б чудово, сину... Але, якщо що, то я завжди можу познайомити тебе із Стасею.

- Дякую мамо. Мені час вже повертатись до справ...

- Все, любий, не буду тобе більше відволікати.

Хоч я запевнив свою маму у тому, що все буде добре, але сам все ще про це хвилювався.

Я дуже сподівався на те, що мій хитрий план спрацює, але і кузен не буде сидіти, склавши руки, коли на кону такий великий куш.