21 Аліса

Прокинувшись від звуку будильника, я зітхнула і потерла очі. Мені зовсім не хотілось вставати із зручного і теплого ліжка. Ще й Максик під боком спав.

На мій телефон прийшло повідомлення. Поглянувши на нього, я розсміялась.

Дем'ян Лісовський побажав мені доброго ранку, накидав смішних смайликів і навть прислав своє фото, на якому він снідав із задоволеним виразом обличчя.

Вигляд у мене був кепський, бо я тільки очі відкрила, тому я вирішила надіслати Лісовському фото Макса.

Цей руденький малючок завжди дуже мило виглядав і міг потішити кого завгодно.

Неохоче вставши з ліжка, я попленталась у ванну кімнату. Привівши себе до ладу, я швиденько поснідала, нагодувала свого малого улюбленця і поспішила на тролейбусну зупинку.

На роботі на мене чекав дуже неочікуваний і шокуючий сюрприз. Я так і завмерла на місці, коли побачила, що обидві мої колеги перефарбували волосся в рудий колір.

- Привіт, дівчата, - здивовано промовила я, роздивляючись Софію та Катерину.

Привітавшись зі мною, дівчата продовжили сваритись, з'ясовуючи, хто з них перший вирішив перефарбувати волосся на руде.

Зітхнувши, я пішла до свого робочого місця. Дивлячись на своїх колег, я згадала, що кілька днів назад наплела їм про те, що Дем'ян Лісовський звернув на мене увагу саме тому, що йому подобалися рудоволосі дівчата.

Капець... То он звідки ноги ростуть. Схоже, що Софія і Катерина накинули оком на мого фіктивного хлопця і вирішили вібити його у мене. яка страшна піступність...

Це відкриття мене добряче насмішило. Знали б вони про те, що все це брехня.

Мої колеги заспокоїлися і взялися до роботи лише тоді, коли в бібліотеці з'явився перший відвідувач.

Коли до обідньої перерви залишалось не більше десяти хвилин, з'явився Дем'ян Лісовський, власною капосною персоною.

І чого це сюди принесло цього великого і пихатого боса? Останнім часом Лісовський майже кожного дня приходив у бібліотеку, тому я більше навіть не дивувалась його появі.

- Привіт, моє руденьке сонечко! - Радісно привітався Дем'ян, посміхаючись на всі тридцять два.

- Привіт, любий! Ти вирішив пообідати разом зі мною?

- Так... - Відповів Дем'ян Лісовський, здивовано витріщаючись на моїх рудоволосих колег.

- О... Я ж згадала, що ти хотів познайомитись з дівчатами, - промовила я і повела Лісовського знайомитися з Катериною і Софією.

Мої колеги дуже пожвавилися, побачивши великого боса і натягли свої наймиліші посмішки.

Трішки поспілкувавшись з ними, Лісовський вибачився і сказав, що нам вже час їхати на обід.

- Що це з твоїми колегами? Минулого разу одна з них була брюнеткою, а інша блондинкою, а тепер обидві руді? - Поцікавився Дем'ян, коли ми сіли в машину.

- Думаю, що Софія і Катерина вирішили відкрити на тебе полювання, бо я їм якось сказала, що тобі дуже подобаються рудоволосі дівчата, - відповіла я, голосно сміючсь.

- Капець... Ну і подруги у тебе, Алісо... - Шоковано промовив Лісовський.

- Вони мені не подруги, а колеги по роботі. 

- Даремно ті дурепи фарбувались. Мені тебе і Макса з головою вистачає, - сміючись, сказав Лісовський.

- А куди ми їдемо? - Поцікавилась я у свого фіктивного хлопця.

- Секрет, - хитро посміхнувшись, відповів він.