16

Білий паркан .Різкий звук.Видих.І ще раз.Пролунав крик.Пляма крові розповзалася по асфальту.Кап,кап,кап.Блакитна тканина розквітала.Скрізь були пелюстки троянд.На цьому моменті час застиг.Десь в далені досі чувся його дзвінкий сміх.Доторкнись.Не бійся.Сховай у обійми .Тобі не повинно боліти.В очі друга подивися.Усміхнися.Тіло Олексія ,лежало.Здавалося хлопчина просто заснув.Ані жодного руху.Його серце не билося.Я ступив крок в перед .Звук сирен.Стояв і дивився на труп.Це був мій друг.Рука торкнулася грудей.Сльози таки потекли.Останє його слово було : мам..не жан.Ян закрив його очі рукою.Щоб в ці миті жалюгідний світ не заважав їм.До останього малюк любив свою маму ,хоч хімічний запах видава все .І наркотики .І алкоголь.Звідки тут могла взятися любов?Олексій був першим другом Жана в Франції ,адже в школі з Жаном не сильно спілкувалися інші.Кожен день Жан зустрічав цього хлопчика біля білого паркану коли йшов або повертався з школи так зав'язалася дружба.Хлопчк мав світле волосся,яке любив зав'язувати рожевою резинкою, зелені очі які наче світилися.В руках у першу зустріч він тримав в льодяник на паличці ,якийсь добрий перехожий йому його подарував.Розказував Олексії чимало різних історій .Були хлопці одного віку.Та Олексій навчався вдома сам .Матір..про неї він не розповідав.Та часто залишався через неї на вулиці тому у Жана гостював.Лук'ян цьому проти не був.Навпаки розібратися в проблемах сім'ї хлопця допомагав.Олексій нагдував мавпочку не посидючу чи коника стрибунця багато пластирів різнокольорових він мав.Дуже вивчати квіти полюбляв .Брудне качення так в перший день назвав його Жан.Багато спільного і відмінного вони мали.Що дня в ігри грали.Поки...автомобіль і п'яний водій..