Чорняве волосся кольору воронячого крила,бліда шкіра мов лід взимку на річці.Очі синява блакить .Волошка,що сховалася в полі пшениці.Зовсім малий.Туман його огортав.Щось тягнули вниз,чорні нитки.Кроки не гучні серед ночі він йшов біля паркану.Сусіди кричали :псих!Маніяк! О мій Боже ,бідне дитя!Ніж раз ,два ,три.Переріже глотку.Це вас за те,що порушили мій спокій.Звук вистрілів ,я бив їм кабіну.Все ще маля.Куди ти самотнє дитя?