3

Я сиділа в парку на лавці і пила заспокоююче какао з маршмеллоу та корицею. Зазвичай в таких ситуаціях тільки це і допомагало. На вулиці вже смеркало, сонце готувалося покинути цей горизонт. Небо перетворилося на стіну, розбризканою різнокольоровими фарбами. А люди, наче дзеркала, у ній відображались. 

Вночі ми всі перетворюємося в когось іншого, відкриваємося з темнішої сторони. Наче нас людей за клацанням миші перетворюють на зовсім інших незнайомих нам істот. 

Грубих, невихованих, постійно випиваючих, котрі викурили вже не одну коробку сигарет, які знають, що таке БДСМ, але не знають про його психологічні наслідки. Які мають потаємні приховані пошлі бажання, але не можуть цього зробити, бо суспільство буде за ними спостерігати і обговорювати. 

Хоча є такі, що їм на це все одно. 
Я таких називаю "двостороння монета". Ось чому я не могла залишитися з Аланом. Боялася, що рано чи пізно він проявить свою темну чорну посторонню сторону монетки. Хоча в будь-якому випадку це сталося б. 

В мене давно не було стосунків. Інколи мені починає здаватися, що кручуся біля цих монеток все своє життя, і треба просто з цим змиритися. Не можу! Бо кожного разу до мене в голову лізуть спогади! І я не знаю як їх забути!

- Усе чудово? А то схоже, що треба допомога!

- Га? - Я наче винирнула з трансу.

Переді мною стояв чоловік шикарної зовнішності, в елегантному костюмі, хоча піджак він перекинув через плече. Чорне волосся розвівалося в різні сторони. Хоча чому там розвіватися, якщо немає чому розвіватися? Воно ж коротке.

- Усе гаразд? - чоловік провів рукою перед моїм обличчям. Чорт, це що за примарення! 

- Зі мною все добре! - Я відірвався від очей цього красуня.

- Тоді не проти, якщо сяду! 
Я тільки пожала плечима.

- Чого сидиш тут сама? - запитав чоловік.

- А тобі яке діло?

- Якщо така сумна дівчина сидить одна на лавці, то видно щось сталося! - підсумував чорноволосий. Видно не лише красивий, але й розумний! Рідко зустрінеш таких! Зазвичай переважає щось одне!

- А хто ти такий, що я з тобою розмовляю, якщо я навіть твого імені не знаю! - схрестила я грізно руки на грудях.

- Вибачай, з мого боку це було не по-джентельменськи! - кивнув головою чоловік. - Мене звати Кейв, приємно познайомитися. А тебе?

- Ава. Не сказала б про тебе теж саме!

- Давай сходимо в кафе. Вже темнішає. Ближче дізнаємося один одного.

Ну втрачаю я мало чого, а точніше, я можу втратити лише телефон, а також честь та гідність. Телефон не жаль, проте хоч людиною мені хотіло залишитися! Зітхнула. Кейв встав і подав мені руку, а я лиш долю секунди подумавши, її прийняла.

Це не було схоже на те кафе, в якому Алан зробив мені "пропозицію". Цікаво як там він? До сих пір стоїть у ванні голий чи вже закінчив свої вечірні процедури? Якась забігайлівка на виніс.

Була вже майже 11 година вечора. Зірки виглянули з-під вранішньої завіси, щоб показати себе.

- Щось замовлятимеш? - запитав мене Кейв.

Я не була дуже голодною. Тому замовила лише апельсиновий сік. Чоловік ж замовив каву та кекс.

- Чому я тебе раніше тут не бачив? - чорноволосий на мене подивився.

- Я не була тут раніше в цьому районі. 

- Хм. - той задумався.

В основному розмова була звичайного. Ніякого тобі сексу і тому подібного. Проте схоже до цього діло дійшло! Ми зупинилися біля ліхтаря. 

Кейв наблизився до мене і ніжно доторкнувся долонею до моєї щоки. Я аж здрогнула, чи то від холоду, чи то від його дотику.

- Ти що робиш?

- Знаєш, важко стримуватися, коли так багато дівчат мене оточують. Ти приваблива сексуальна дівчина!
Я не знала, що на це сказати, тому просто мовчала.

Кейв наблизився до мене і поцілував в губи. Його поцілуй був такий ніжний, що я на нього відповіла. Але мене здається якась переслідує якась життєва карма. Бо мене відштовхнули з усієї сили від Кейва. І я вдарилася об ліхтаря. Перед очима замиготіли зірочки. 

Це був Алан, який як навіжений дивився на Кейва. Кейв! Зачекайте, Алан про нього ж говорив. Це ж його брат-гей. Ну як гей, але брат!

- Не свій лізти до Ави, вона моя! - погрожуюче зашипів брюнет. - Бо отримаєш ще.
Схоже у братів між собою давня конкуренція, якщо діло доходить до дівчини. Кейв же стояв з розбитою губою. 

Алан ж підійшов до мене, вхопив за руку і потягнув за руку і повів до машини.

- Зачекай, я ж не встигла попрощатися! - намагалася я вирватися. Точно синяки залишаться.

- Навряд чи ти його побачиш! Я тобі це обіцяю!

Алан все віддалявся від мене.

- Пробач! - зітхнула я.

Чоловік всадив мене в машину, застебнув ремні, щоб я нікуди не втекла, згодом всівся сам. Мотор загудів, і ми поїхали.

Я намагалася відкрити двері рукою, бо їхати з цим мені не хотілося. Але дверцята не піддавалися.

- Черт! - прошепотіла, протираючи зап'ястя. - Ти чого б'єш Кейва?

- Він завжди забирає мої речі! Але не цього разу! - хмикнув Алан.

- Я не річ, а людина!

- Суті не міняє!

- Слухай, я розумію, що ти розлючена. Давай ми приїдемо додому, а вже завтра поговоримо про все! - запропонував брюнет.

Я незадоволено засопіла, але кивнула. Алан мене доконає!

Тому вийшовши з машини і навіть не сказавши "На добраніч!", я зайшла в кімнату, яку мені дали, і привівши себе в порядок, лягла спати.
Згодом почувся звук двері, до мене підійшов Алан. Я хоч і лежала із закритими очима, то просто навіть перестала дихати.

- Вибач, що був такий грубий! Я тобі завтра все поясню! Приємних снів! - чоловік поцілував мене в щоку і пішов з кімнати. Я точно знаю, що він був в одних трусах. Ну хоча б чомусь! Ну Алан!