2

- Ти мене врятувала! - подав голос Алан.
- Від кого? Від журналістів? - єхидно подивилася на чоловіка я.
-Від тиску суспільства...
- Тобто?
- На мене вже близько року давлять на те, що я холостяк. - брюнет глянув на мене.
- І в чому проблема? Просто не зважай на це! - пожала я плечима.
- Тобі легко говорити! - Ну хто б казав! - І це не лише просто люди, а мої батьки, сестра, журналісти, всі кому не лінь. Мене тільки брат розуміє!
Я хмикнула.
- Принаймні у нього ситуація краща, ніж в мене. Кейв себе позиціонує як гей, хоча насправді таким не є. 
Супер, тепер про геїв заговорили. А далі буде що - секс?
- І куди и мене везеш?
- До себе в будинок. - Я аж напружилася. - Не переживай, я буду спати на підлозі! - заспокоїв мене Алан. Ну-ну!
Чоловік висадив мене біля шикарного будинку,. Як я зрозуміла, це було житло знаменитостей. Рубі позаздрила б, жаль, що мене звільнили з роботи.
Брюнет відкрив ключами двері, і ми зайшли всередину приміщення. Просторий мінімалізм!
- Розташовуйся, відчувай себе як дома! - промовив Алан і вийшов з будинку за моїми речами.
Повільно пройшлася, все розглядаючи. Задзвонив телефон. Це була моя сестра Рікі.
- Привіт! Я тільки-но по телевізору побачила, що ти згодилася вийти заміж за мільярдера і плейбоя, гарячого Алана Хоккінза?
Черт! Тепер всі про це знають!
- Навіть не знаю як сказати... - почала я свою розповідь.
- Нічого й не кажи! Тобі повезло! Злагоди вам і кохання! 
- Рікі! - але дівчина вже повісила трубку. Уфф! - Спокійно! - прошепотіла про себе.
Я зручно сіла на одне із стрільців і дістала з рюкзака чорний блокнот для малювання.  Хоч і не була супер-пупер малювальницею, але чорно-білі рисунки з різними уривчастими лініями.виходили чудово. На одній з сторінок я і знайшла малюнок Алана. В кафе ми на мить зустрілися очима. Його погляд я запам'ятаю назавжди.
Цікаво, що крім мене в кафе були ще й інші дівчата, проте чомусь кандидаткою на його серце стала я. Облокотившись на стіл, задумалась. Очі в мене почали поступово злипатися. Почула, як у кімнату зайшов Алан, щось пробуркотів, я відчула теплі долоні на своїй талії (схоже взяв мене на руки) і те як мене кудись несли. Згорнувшись клубочком заснула.
В якийсь момент мені здалося, що мене розбудили. Але як виявилося, це був Алан, який поклав чи краще сказати закинув на мене руку та ногу. І хтось ще сказав, що буде спати на підлозі. Ага!
Надворі вже світало. Зрозумівши, що навряд чи засну, повільно почала вибиратися з-під ковдри і Алана. Чоловік лише сильніше стиснув мене в обіймах. Цікаво скільки цьому бородачу років? Більше 28 не даси. А заодно і кілограмів? Бо щось заважкий. Друга спроба була більш вдалою. Полегшено зітхнувши, потягнулася. Ану, зачекайте! Я надіюсь в нас не було нічого такого? Бо на мені була крім білизни була ще якась чоловіча футболка. Я понюхала. Це речі Алана. Так! Але той спав! Ну добре, запитаю пізніше. А зараз в душ.
Ванна сама по собі була розкішною. Розшукавши все необхідне в своїх сумках, я полізла під гарячу воду. І вже одягнувши свій вчорашній одяг вирішила привести своє волосся в порядок. І в дзеркалі, піднявши голову, побачила голого Алана.
- Господи! - злякано, затуляючи очі, промовила я. Але чоловік на зло нічого не закривав. Лише посміхнувся. На щастя, я майже закінчила, тому зібравши свої речі, я рушила до виходу. Але дорогу мені перекрив брюнет.
- Я нічого не бачила! - промовила про себе, затуляючи очі знову. Мільярдер ніжно доторкнувся до моїх рук і повільно забрав їх з мого обличчя. Тоді я замружила очі. Мені щось не хочеться оцього телячого ніження.
- Відкрий очі, будь ласка! 
"Головне не дивитися вниз, Ава, зберися. Просто не дивися вниз" - морально себе підготувала я і розплющила очі.
На мене дивився синьоокий брюнет. З шикарними м'ячами, кубиками на животі і... Я сказала туди не дивитися, Аво!
Алан доторкнувся долонею до мого обличчя. Я ж стояла спокійно, як стовп, хоча в цей момент просто хотілося втекти подалі. В мене давно не було такого дивного відчуття. Страх, що знову потраплю в ту саму пастку, і захоплення, що це щось небезпечне.
Алан повільно наближався до мого обличчя, пильно дивлячись на мене. Я наче була під гіпнозом, бо не могла відвести погляду від цих дивних очей. Мене як Ікара манило це обпалююче сонце! Тільки не обпектися б!
Поцілунок був гарячим і легким. Брюнет перетворив це в океан. Чим глибше, тим більше відчуттів.
Проте в мене в голові щось стукнуло. Відштовхнула ошалешеного Алана від себе і вибігла з будинку геть! Знову ці кляті спогади! А я думала, що від них позбулася!