2 - Ранковий звіт та Ксаандр

Готель "Лотос"

06:12

Брейді Аркорвір:

Я знайшов її. Космос мене поглинь, я знайшов її! Тут, Зоряній станції! Спочатку подумав, що це якась скажена дівка стоїть у мороз на даху й хоче зістрибнути. Але вона не полізла стрибати... Просто стояла пів години й дивилась на будівлю порту, думаючи про щось своє. І все. Просто гарна дівчина. Просто на даху одна, у Новий рік.

Потім годинник почав бити останню хвилину і я почув її думки. Ми не телепати. Ні. Але батько розповідав, щонайсильніші думки ми можемо почути. І я почув... Почув її бажання.

"Я бажаю, щоб я нарешті отримала те, на що нарешті заслуговую! Хочу просто жіночого щастя для себе!".

Бажання було дивним водночас (перша половина) і банальним (друга). Пфф, жіноче щастя... Дійсно банально. Чоловік, сім'я і все таке... Нічого індивідуального чи цікавого. Вона така як всі, але щось... Щось мене перемкнуло спитати чому перша половина бажання така таємнича. Дивна. А виявилось що їй треба на Ксаандр, по роботі...

Ну вітаю люба, ти полетиш зі мною на Ксаандр. Бо ти моя аріа. І я відчуваю в тобі свою половинку, істинну. Але спішити не буду, бо залякаю дівчинку до смерті ще... Вона ж така худенька, мала... Тому почнемо з простого ранкового знайомства. Бо здається, вона вчора непогано так випила, що он досі спить. Заснула одразу, після нашої нічної розмови на даху прямо в мене на руках. Я відніс її до себе, бо не знаю номера її кімнати. 

– Сіліє... Сіліє, вставай... Нам на корабель треба... – обережно торкнувся її плеча, але дівчина лише обняла у сні мою руку. Хотілось би дати їй виспатися, але час плине. Треба збиратися.

Сілія Селлоу:

Мені снився дивний, солодкий сон. Про те, як я вночі побажала просто жіночого щастя на даху, а тепер лежу у ліжку з дуже гарним чоловіком. І в нас щось вночі було. Поцілунки, обійми... Він дивиться прямо на мене так ласкаво, так мило... М-м-м...

Я потягнулась й позіхнула. Потерши очі, я кліпнула очима, але чоловік не зник. Як і мій сон не зник..

Так... Що за маячня? Я думала це сон... Так, і номер на мій не схожий... Що тут коїться взагалі?!

– Ти хто?! – прибрала руку й відсіла від чоловіка якомога далі. – Що я тут роблю?.. Що вчора сталося... Чому я тут?

– Вдягайся, я тобі по дорозі все розповім. Хутко, хутко! Час плине... – і я побігла у свою кімнату.

7:02

Порт Зоряної станції

– У вас є віза Ксаандра? – жінка подивилась на мої документи. Я не сильно розуміла що відбувається і чому Брейді везе мене на Ксаандр. Своїм коштом. Мене. Ту, яка вночі зізнавалась незнайомому чоловіку у потаємних бажаннях. Дивних, незрозумілих, але бажаннях.

– Ні, але... – почала неголосно я, але Брейді перебив.

– Вона скоро отримає свідоцтво про шлюб, ми заручені. – посміхнувся Брейді. Він був щасливий, просто сяяв. А я просто стояла і не розуміла, що коїться... 

Які до біса заручини? Що він меле?!

– Добре... Але не затягуйте, без візи там складно. – пояснила провідниця. – Віза дає багато переваг у тому числі роботу...

– Ми оформимо шлюб тільки як прилетимо! Не переживайте! – і чоловік, притягнувши мене до себе направився до наших місць. Перший клас. Ніхто не сумнівався...

На кораблі до Ксаандру

Брейді Аркорвір:

– То... Я стану твоєю фіктивною дружиною на деякий час, щоб ти отримав у спадок компанію батька якою і так володієш, а потім ми розійдемося як у космосі кораблі? – уточнює в мене моя маленька аріа. 

– Так. Але... Якщо потім забажаєш, ми можемо й не розривати шлюб. Тобі ж потрібна віза, а доки ти її не отримала тобі потрібен прихисток. Свідоцтво про шлюб ідеальна віза. Ну що, як тобі угода? Я отримую компанію батька, ти свою візу... Усі в плюсі! – посміхнувся я й чекав на питання, або якісь, але від неї. Знав що будуть, передбачав. Бо занадто все гарно виходило, усі в плюсі... І може здатися якось для неї підозріло. 

Правда... Декілька моментів я упустив у нашій угоді. Але це так, дрібниці.

– А підводні камені є якісь? Занадто просто якось все... – все-таки запитала вона. 

– Та ні... Немає наче. – знизав плечима. Не брешу. Їх дійсно немає. Усі дійсно будуть у плюсі, та й коли вона дізнається хто вона для мене так само усі в плюсі.

– А інтим... Стосунки наші не перейдуть у ліжко за примусом? Бо я твоя "фіктивна дружина"... І треба "підтримувати історію"... – вона показала пальцями лапки і я усміхнувся.

– Не буду брехати, ти гарна й мені подобаєшся. – Я вже знаю що ти моя аріа, Сілія. – Тому якщо не забажаєш сама, й пальцем не торкнуся...

18:59

Ксаандр

Сілія Селлоу:

Ксаандр. Гарна планета з неймовірними мальовничими краєвидами зі снігу та гір й... Холодом. Дуже. Мерзенним холодом. Я не взяла жодної теплої куртки окрім 1. І то, вона не витримає тутешні -30 за бортом! Вона для - 10 максимум, бо на інших нема такого собачого холоду..

– Божечки, як тут холодно! – стрибала на місці наче кролик. – Б-Брейді, ти реально з-звик до т-такої т-температури? Ви що, з... з криги з-зроблені? 

Я подивилась на чоловіка. Я легкій куртці, костюмі й стоїть собі, балакає за багаж щось там! Схоже, ксаандрійцям тут нормально так живеться... Усі легко вдягнуті... Навіть діти! Вони виглядають наче люди, але вони стійкіші до мінуса, наскільки знаю аніж люди... 

– Все, люба, ходімо додому... – мене накрили ще одною теплою курткою (ця була вже набагато тепліша за мою) й повели до таксі. 

– Але я обіцяла з-звязатися зі своєю начальницею... – заперечила, згадавши основну ціль поїздки. Холод ще не настільки відморозив мені мізки, щоб я забула за чим сюди прилетіла.

– Потім! Все потім, кохана... Спочатку тебе треба зігріти...