Голосно дякуючи, чоловік вибіг з лавки бажань із зачарованим кришталевим дзвіночком. Фея закинула мішечок із золотом до сейфу, піднялась з-за столу і втомлено рушила до вхідних дверей, щоб зачинитися, бо сьогодні вже немає змоги працювати. Кляті квітки завжди закінчуються невчасно! Прямо під час свят, коли йде найбільший наплив клієнтів!
Повернула табличку, дзенькнула ключами в руці. Кинула один погляд на вулицю крізь шибку у дверях і побачила дівчинку-обірванку, що не зводила своїх великих очей з лавки. Хотіла все ж зачинити двері і піти відпочити, але...
– Тобі потрібна допомога, мала?
Дівчинка здригнулась і своїми сяючими очима глянула на фею.
– За це ви можете виконати бажання? – простягнула долоньки, в яких лежало кілька мідяків та потріпана цукерка.
За це вона навіть двері не відчинила б, але при погляді на це худе тільце в знайомому сиротинському одязі серце боляче стискалось у грудях.
– Знаєш, сьогодні, на честь свята, у мене діє акція – приймаю будь-яке бажання безкоштовно.
– Справді? – її лялькове личко осяяла щира усмішка.
– Так, мала, – усміхнулась фея. – Яке твоє бажання?
– Я хочу сім’ю, – серце знову боляче стиснулось.
– Добре, – раптом захрипла Стелла та прокашлялась, – але в мене закінчились дзвіночки. Коли я їх отримаю, то віддам тобі бажання. Обіцяю.
– Мені чекати тут? – затряслась від холодного пориву вітру.
– Ні, краще йди... додому, я прийду потім до тебе з бажанням, – глянула на до болю знайому вишивку на плечі в дівчинки.
– Дякую! – мала рвучко обійняла Стеллу і побігла в сторону сиротинця.
Застигла фея прийшла до тями і, нарешті, зачинила свою лавку. Підійшла до столу, кинула стебельце конвалії у смітник і піднялась нагору. Повечерявши та приготувавшись до сну, фея стала перед вікном і глянула на зорі. Заплющила сріблясті очі і подумки виголосила і своє бажання. Сподівалась, що то не міф, і раз у житті й фея бажань може сподіватись на здійснення найзаповітнішої мрії. Якраз сьогодні, у найдовшу ніч року, під час зимового сонцестояння.
Коли квітнуть кришталеві конвалії.