- 6 -

Усередині клубу все вирувало: офіціанти бігали з підносами, хтось налаштовував апаратуру, хтось вже встиг переплутати власні ноги в танці. Повітря було густе від диму цигарок, запаху алкоголю й парфумів - справжній коктейль нічного життя. Встигнути за останні години те, що не зробили за день, - ось чим займалися всі довкола.

У загальній метушні я відшукала нашого лідера. Хлопець був уже добряче напідпитку, тому лаяв мене швидко й без особливого ентузіазму, махнувши рукою: “Головне, що прийшла.” Я навіть не встигла нічого пояснити, як усе закрутилося. Репетиція переходила у виступ, виступ - у тости, тости - у конкурси, потім знову музика, сміх, келихи, обійми. Час втрачав форму й розчинявся у загальному гулі.

Гітара гуділа, барабани гнали шалений ритм, натовп стрибав і горлав разом із нами. Цей шум і хаос повністю змивали спогади про інший світ. Здавалося, що темні підземелля, кривава пентаграма й два дивних мага просто наснилися.

Лише під ранок, коли я ледве дісталася додому і впала на ліжко, вкрившись ковдрою з головою, спогади повернулися. Я згадала про Сандра. Про його мантію, якою він укрив мене від холоду. Про його погляд - уважний і трохи сумний. Про світ, у якому я побувала так коротко, що навіть не встигла побачити нічого, крім частини замку.

Іронія. Там я мріяла лише про одне - якнайшвидше додому. А тепер, опинившись удома, в теплій безпеці, серед рідних звуків і звичного світу, я відчула неспокій. Усередині все раптом потягнулося до пригод. Хотілося знову повернутися.

А може, то все мені лише привиділося? Приснилося у потязі, коли я задрімала на ходу?

Та ні, не може бути. Я ж тримала їх у руках. Пара білих рукавів - ось незаперечний доказ того, що я справді побувала в іншому світі. Вони не могли взятися нізвідки.

Цікаво, що б на це сказали мої друзі? Вони б мені повірили чи розсміялися, вирішивши, що це моя чергова вигадка? Сьогодні часу поговорити про це не знайшлося, але одного дня я неодмінно розповім. І тоді побачимо, як вони відреагують: чи з іронічною посмішкою, чи з тією тривожною цікавістю, яка з’являється в очах, коли раптом розумієш - історія може бути правдою.