1

Тамара ніколи не знала що таке справжні батьківська любов і турбота. Життя склалося так, що її рідний татко покинув їх з мамою коли доньці ледь виповнилося два рочки. Звісно, як в той час батько відносився до неї, дівчина не пам’ятає, але сумнівно щоб тоді від нього було щось хороше і добре раз він ось так просто залишив і забув про неї.

Надалі всі нечисленні мамині кавалери, які з’являлися в їхньому домі були для Томи лише «дядями». Хоча зазвичай всі вони ставилися до неї доволі непогано, однак дівчинка серцем відчувала що все це нещиро і фальшиво. А від цього ставало так гірко й печально на душі, адже їй як і всім іншим дітям хотілося справжньої батьківської турботи, ласки і любові.

З роками ця туга начеб то вщухла, та так здавалося до тих пір поки в їх домі не з’явився Олексій. Був він новим маминим співробітником. Високий, чорнявий і доволі симпатичний чоловік не міг не привернути увагу одинокої жінки. Трохи невинного флірту, декілька спокусливих позирків очима і Олексій, на заздрість всіх подруг, став офіційним кавалером мами.

Тамара спершу поставилася до чоловіка з деякою недовірою й прохолодою. Він був майже на п'ятнадцять років старшим за юнку і нічого спільного у них начебто і не могло бути. Дівчина навіть трохи жаліла маму, бо була переконана, що молодшому за неї Олексію незабаром стане нудно і він покине жінку як це вже робили інші чоловіки раніше.

Тома помилилася. Минали дні за днями, а Олексій нікуди не зникав. Він завше був галантним і турботливим чоловіком і здається насправді кохав маму. Ставився до неї наче до справжньої королеви, виконував всі забаганки і взагалі здавалося був готовий дістати зірку з небес. Жінка звісно ж відповідала йому взаємністю і наче сяяла від щастя та задоволення.

Кілька місяців вишуканих залицянь і частих побачень закінчилися тим, що Олексій остаточно перебрався мешкати в їх невеличку двохкімнатну квартирку. Офіційно вони з мамою свої стосунки ніяк не оформлювати, та жінці вистачало тих почуттів й емоцій, котрі тепер вирували в її серці. Олексій, як і більшість чоловіків, взагалі не надавав хоч якогось значення таким формальностям.

Поява нового співмешканця не надто припала до душі Тамарі. Та це було лише спершу. З часом дівчина з чималим здивування відзначила як Олексій доволі гармонійно влився в їх жіночу сім’ю. Він був доброзичливим, товариським, приємним в спілкуванні. Завше в хорошому настрої, чоловік щедро сипав жартами, вміло підбадьорював і навіть міг обдарувати вишуканим компліментом.

Це все неабияк спантеличувало юнку, котра досі й гадки не мала що чоловіки можуть бути саме такими. Олексій не фальшивив й не лицемірив, був щирим, відвертим і відкритим. І цими нехитрими чеснотами незабаром буквально зачарував Тамару. Виявилося, що незважаючи на суттєву різницю у віці, у них є багацько спільних тем для розмов. Чоловік вмів вислухати, зрозуміти, навіть дати якусь слушну пораду дівчині. В товаристві Олексія їй було приємно, затишно і хороше. З ним вона вперше відчула що таке справжня батьківська любов і турбота.

Промайнуло два роки. Закінчивши школу Тома подалася навчатися в університет в інше місто. Нові враження, емоції і друзі заполонили її увагу на деякий час. Там же з’явилися і перші справжні кавалери. Проте зав’язати з ними серйозні стабільні стосунки дівчині ніяк не вдавалося. Все чомусь було не так, хоч хлопці попадалися порядні і статечні, та ні одному з них вгодити вибагливій дівчині так і не вдалося.

Тамара неодноразово задумувалася чому так трапляється. Запитувала себе в чому справа і кого вона насправді хоче зустріти в своєму житті. Навіщо так себе зарозуміло поводить і так по дурному втрачає можливість бути коханою і щасливою. І не знаходячи відповідей частенько картала себе, нерідко бувало нарікала і на долю, та навіть не одну ніч проплакала в подушку від безсилля щось змінити.

Врешті-решт на останньому курсі навчання вдача начебто посміхнулася дівчині. Вона познайомилася з Олегом. Хлопець їй дуже сподобався і Тома без особливих вагань прийняла його залицяння і пропозицію стати парою. Кілька місяців у них непомітно промайнули в ейфорії задоволення, кохання і пристрасті. Після чого дівчина повезла знайомити обранця зі своїми батьками. Вдома, на святковому обіді й було вирішено що до кінця осені їм справлять весілля. Майбутні молодята не заперечували адже обоє прекрасно знали, що Тамара вже при надії.

Сімейне життя у подружжя спершу виглядало безхмарним та безтурботним. Батьки новоспечених молодят спільними зусиллями не тільки організували їм бучне весілля, але в якості подарунку купили їм затишну двокімнатну квартиру в середмісті. Вагітність у Томи проходила спокійно, без будь яких проблем, так само легко й швидко відбулися пологи. Здавалося ніщо не провіщало наближення грозової бурі. А вона підкралася нишком і зненацька.

Як це частенько буває народження першого немовляти кардинально змінює життя молодої сім’ї. З’являються безліч нових клопотів і справ пов’язаних з малюком, вільного часу для себе катастрофічно не вистачає, виснажлива втома й безсонні ночі безжально вичавлюють всі життєві сили. В такий непростий для подружжя час надзвичайно важливо знайти взаємне порозуміння, підтримку й повагу.

Тамарі і Олегові не вдалося всього цього віднайти. Розпочалися дрібні конфлікти які з доволі швидко переросли в бурхливі сварки й скандали. Вияснення стосунків траплялися практично кожного дня і врешті-решт закінчилося все тим, що жінка забравши малюка повернулася до своїх батьків гонористо заявивши їм, що до свого поганця-чоловіка вона вже ніколи не повернеться.