Батько, який плаче
8.
Джек тихенько прикрив за собою двері, щоби нікого не розбудити. За вікном стояла година ночі. Виклик був пізнім, проте не серйозним. Бабця скаржилась на шум сусідів, проте це виявився збій її вушного протеза. Поліцейський порекомендував звернутися до майстра і тим все минулося. Кросівки легко скинулись. Чоловік втомлено доплентав по коридору, але несподівано зіткнувся з дружиною.
- Люсі, що ти тут робиш?
- Мені почувся якийсь шум у ванній. Ніби вода не вимкнена.
- Йди спати, я зараз гляну, що там.
- Не барися довго, - подружній поцілунок і сходи чутно заскрипіли під ногами жінки.
Джек ввімкнув світло у ванній та роздивився. Щось справді капало, проте десь внизу. Чоловік поглянув у спеціальний отвір, звідки стирчали труби. Треба було присвітити, але телефону в кишені не виявилося.
- Невже я тебе залишив у машині.
Поліцейський попрямував за телефоном, який опинився у дверях салону. Він полишив його там, коли тільки приїхав на виклик. Проте, не встигнувши повернутись до будинку, Джек почув за спиною стук. Чоловік закрутився на місці і упав на землю. На другому кінці вулиці в сяйві місяця замаячів силует чоловіка, в якому поліцейський впізнав Леоніда, що йшов у напрямку виїзду з Осидіану. Поліцейський одразу забув про свою хатню справу і без роздумів почав слідувати за адвокатом.
#2110 в Детектив/Трилер
#730 в Трилер
#3534 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.03.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
