Батько української арти

Вступ

«Приїхав зі школи зі Львова. Зима лагідна. Свята вечеря йшла весело. Колядували. Я розказував батькові та рідні як у Львові організуємо Січових Стільців, як виглядає новий український жовнір, як вправляємо крісами. Малий братчик затискав кулаки. Казав що як підросте то навчиться добре стріляти з кріса , впишеться до Січових стрільців, а коли прийде війна то піде на війну за Україну. Вечеря тяглася довго. Весело минали дні святочні у колядах і забавах. Ніколи не думалось мені тоді що це послідні свята які провів я у кружку рідні у рідному селі».

Так у родинному колі святкував Різдво Христове у 1914 році Роман Дашкевич, український студент-юрист з Галичини. На той час це вже був знаменитий громадський діяч, активіст руху Січових Стрільців, а у вирі Світової війни він стане бойовим офіцером, одним з найкращих українських командирів і талановитим артилеристом.

Коли тільки-но відродилась українська держава і почала створюватись українська армія, саме Роман Дашкевич взяв на себе організацію артилерії – і потім командував батареями усюди, де билася армія Української Народної Республіки, від Галичини й Волині до Запоріжжя. Можна сказати що це був батько української артилерії!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше