Розділ 4

"Якийсь дикий день, котрий перетік у дикий вечір" - ось що відвідує мою голову, варто прочинити вхідні двері квартири.

- Так ти захищаєш цього збоченця?

- А ти взагалі знаєш значення слова "збоченець"? Відкрий інтернет та прочитай уважно!

- Через той бісовий інтернет таке і трапляється!

Крики, та навіть розмови на підвищених тонах в нашій родині дикість, оскільки що б там не сталося, які б фінансові, чи інші проблеми не переслідували нашу сім'ю, але ми завжди намагалися все вирішити спокійно, підтримуючи одне одного, тримаючись одне за одного. Саме тому у мене неймовірне бажання здобути гарну освіту, знання і знайти роботу, завдяки якій я зможу не тільки себе фінансово стабільно почувати, а і батькам допомагати. Бо саме вони мене так навчили - родина і її інтереси понад усе. Тож дикість зараз слухати, як мама з татом голосно про щось сваряться.

Що ж, врятувати журнал з вогню мені не вдалося, він назавжди покинув цей світ, а от врятувати родину я зобов'язана, тож відкидаю сумку на канапу, а сама швидко пробираюся вглиб квартири.

- Мамо! Тато! - Рідні очевидно готувалися до нового раунду звинувачень в сторону одне одного, набираючи в легені повітря, бо обидва були червоні, як той буряк в салаті, котрий вже стояв на столі, але нікого взагалі не цікавив. - Що тут відбувається? Чому ви кричите?

- Все добре, дитинко, - ще одне підтвердження тому, що все не добре, як хоче запевнити мене мама - оскільки вони обидва виглядають здивованими, а це означає, що навіть не помітили, як я зайшла у квартиру. - Переодягайся, мий руки та будемо вечеряти.

- Та все ж, що сталося? - Рідна раніше емоційно відійшла від цієї перепалки, і вже метушиться на кухні, надалі накриваючи на стіл, а от батько так і стоїть на місці, все так само червоний і з поглядом, спрямованим в стіну. І не зрозумієш, чи то він переймається за те, що я почула цю сварку, чи через причину, з приводу якої виник ґвалт. - Тато?

- Доню, а як ти вважаєш, чи нормально дорослому чоловіку мати відносини з молодою дівчиною? - Або він зважувався - поставити це питання, чи залишити при собі.

- Коля! - Мама ледве не впустила тарілку, так розхвилювалася із-за слів батька.

- А що Коля? Взагалі то ця дівчина всього на один рік старша від Ніки. На один рік, ти розумієш це?

- Яка дівчина? Який чоловік? - Випереджаю маму, а то вона вже була готова до нового батлу з татом. - Ви можете пояснити?

- Керівник нашого батька знайшов собі кохану людину і будує з нею відносини, а нашого тата це якогось лисого хвилює.

- Не кохану людину, а дівчину дев'ятнадцяти років. Практично твою ровесницю, доню! Уявляєш?

- А в нього до цього була родина? - Батько цим "уявляєш" явно бажає схилити мене на свій бік, що вже так собі ідея, коли йдеться про вибір "мама" або "тато", тож варто вияснити всі нюанси.

- Була, дружина, і дитина, але вони давним-давно розвелися, тож він вільна людина, яка може вибирати собі у партнери будь-кого, хто досягнув повноліття.

- Йому сорок шість взимку буде! - Тато помічає, що факти мами переважають, тож кидає важку артилерію, і з очікуванням позирає на мене. - А дівчинці дев'ятнадцять. Двадцять сім років різниці!

- Двадцять шість, - рідна не упускає можливості вказати на ще один факт, проти якого не попреш, - і невже ти не чув поговірку - "коханню всі віки покірні".

- Які віки? Які кохання? - Батько знову заводиться, набуваючи вже темно-червоного забарвлення, - він ось-ось дуба вріже, а дівчинці в такому молодому віці вдовою залишитися?

- В сорок п'ять? Дуба вріже? І знову ж таки - вона повнолітня, і їй вирішувати, з ким будувати відносини.

- З ким будувати безперервний грошовий потік, це ти хотіла сказати?

- Вибачте, звичайно, - судячи з усього, це може тривати дуже довго, тож або я зараз закінчу цю дискусію, або піду в кімнату, голодна як вовк, але з цілими нервами, - а яка вам різниця до цих двох? Нехай що хочуть те і роблять, це ж їхня справа.

- Аааа, навіть так, доню? - Відштовхуючись від цього тону батька, то варто повертатися до того смітника та вивуджувати звідти банана, це єдине, що мені сьогодні світить поїсти, - то що, нам з мамою затарюватися заспокійливим та морально готуватися до того дня, коли ти приведеш пенсіонера додому й оголосиш, що це твій коханий?

- Коля!

- Не приведу, - і не у віці справа. Краще поберегти нерви й батьків, і мої, а найголовніше мого "пенсіонера". 

- От і правильно, доню, тобі потрібен твій одноліток, від сили на пару років старше. Та якщо це буде мішок старого піску, то не варто пояснювати, що спочатку я вирву йому те місце, яким він думав, коли поглянув на тебе? А після і відкручу те місце, яким він мав думати, щоб не зв'язуватися з молодою дівчинкою. Це я думаю само собою зрозуміло?