Ну що ж? Якщо ж ви думали, що це був найважчий період цієї сім’ї, то ви глибоко помиляєтеся. Не все так просто. Адже тут вступають в головні ролі не тільки сім’я, а ще й поліція та судова влада. Чому я це пишу, а для того, щоб можливо нарешті, всі проснулися та зрозуміли, що дитинство ви дітям не повернете, психіку після такого життя не зміните, хоча могли. Від вас потрібно тільки
відповідальне ставлення до свої роботи, чітке слідування закону та відчуття відновлення справедливості. Скажете важко? Аж, ніяк. Просто будьте людьми.
Чому всі вважають, що тільки мама може виховувати дитину, а батько на це не здатен? Я можу в цьому з вами посперечатися. Адже ми знаємо матері, є різними, так само як і батьки. В цьому я переконана.
Якщо всі думають, що з мамою дитині буде краще, тільки з принципу — АДЖЕ ВОНА МАМА. То хочу сказати наступне. Чому ж тоді інтернати переповнені нікому не потрібними дітьми? Чи це батько, народжує дитину, і викидає у смітник? Ні, це мама.
Я розумію, що є і батьки, такі, яких не можна ставити в приклад, адже як в народі кажуть: «і п’є, і б’є»… Але це так само, як і у випадку із мамою. Люди є різні. І для того, щоб діти не були обділеними, потрібно більше відповідально працювати тим органам управління, на яких покладено обов’язок захищати інтереси дитини
(суд, органи опіки та піклування, поліція…). Адже якщо кожен почне з себе, то все зміниться. І діти будуть жити, а не виживати.