Глава 6

Людина не для того створена,

щоб зазнати поразки...

Людину можна знищити,

але її неможливо перемогти.

Ернест Хемінгуей

- Пані Еріка, пані Еріка, - злякано кричала служниця, - вставайте.

- Що в тебе Касандро? – солодко потягнулась пані.

- Вже 8 годин пані.

- Дурепо, чому ти мене так рано розбудила, трясця твоїй матері, - зло відповіла пані.

- Так сьогодні ж, сьогодні…

- Ну, що ти там бурмочиш?

- Сьогодні ж бал.

- БАЛ. То чого ти стоїш, як стара шкапа, допоможи мені з вранішнім туалетом. Сьогодні я маю бути прекрасною.

- Так пані.

- Цей холодний красунчик, точно буде моїм, от побачиш.

- Ну звісно пані.

- Підготуй мені спочатку ванну з лавандою.

- Звісно пані.

Далі перша красуня імперії (хоча було тільки за її думкою), готувалася до довгоочікуваного балу. Вона роздумувала, що буде далі. Наприклад вона, ну звісно ж  випадково, впустить свою шаль на підлогу і він як справжній джентльмен, підніме її для неї. Їхні погляди зустрінуться і він більше не зможе забути про неї. Потім кілька фраз вона скаже типу «Як чудово, що Ви тут лорд Есмір», «Як ви дісталися до палацу?», «Чи весело Вам на балу» і тощо. «Його серце точно буде у полоні моїх чар», - подумала вона. «А що і правда, я зі знатної сім’ї, мій батько міністр економіки один із найвпливовіших людей імперії. Знаю придворний етикет, говорю на 4 мовах і найголовніше, я неймовірно вродлива», - все любувалася собою Еріка.

Еріка і справді була гарною. Довге каштанове блискуче волосся обрамляло її тіло, струнка постать, карі очі та пухкенькі губи. Вона була єдиною дитиною в сім’ї тому і найулюбленішою. Впродовж дня вона вже подумки приміряла фату на своє з Ейдаром весілля, рахувала скільки в них буде дітей, яка в неї буде весільна сукня і як же вони підходять один одному.  Хоча Еріка була красунею, але серце було в неї жорстоке. Побити слугу за те, що він, наприклад не так розставив посуд, було для неї звичною справою. А на її постійні приниження ніхто вже  не звертав уваги.

Під вечір вона була вже готова. Сукня світло лавандового кольору, різко контрастувала з її кольором волосся. В неї були сережки середньої довжини, срібного кольору. На грудях була легенька підвіска із білим каменем, босоніжки були бежевого кольору та вона мала при собі маленьку сумочку на тоненькому ланцюжку  білого кольору. Завершував образ парфум, який вона нанесла на себе. Парфум був ніжно трояндового запаху і звісно з феромонами, що підкорити серце головного холостяка країни.

- Яка ж я прекрасна, - подумала Еріка, - ну справа майже зроблена.

Слід додати, що Еріка мала магічні здібності в бойовій магії, хоча вони були незначними. Вона могла створити прості фаєрболи та змінювати траєкторії предметів, які вона запускає. Її сім’я дуже гордилася, що в їхньої дочки є магічні здібності, тому фінансувала її навчання в магічній академії Есміра, хоча і великого результату це не дало. Але зараз вона була впевнена, що кращу партію  на роль дружини Ейдару не знайти, до того ж він бастард, тому прийме це за честь одружитися з нею.

Тому з гордо піднятою головою вона пішла на бал.

***

Ейдар Ван ін Есмір

- Чорт забирай, що за напасть, - кричав лорд, - а сестричка була права камінь дійсно показав, важливе для мого життя.

В його серці бушували емоції, а у голові були різні думки.  «Ні може я помилився», - подумав він. Але серце та його магія говорила про інше аура змінила свій колір із темно-синього на золотий, як і має бути у магів його роду.

- Мілорд, мілорд, - спотикаючись гукав Віконт

- Мілорд ось Ви де? А я вас усюди шукав?

- Що в тебе Віконт? Я зараз не в настрої вирішувати, якісь справи, - промовив лорд

- Але сьогодні ж бал.

- Так я зовсім забув. Якби не потрібно було показатись перед «люблячим татусем», то я б і кроку не зробив до бальної зали.

- Підготуй мій костюм Віконт.

- Все буде зроблено в кращому виді, господар.

Уклонившись,  Віконт пішов шукати кращий костюм для господаря, звісно ж чорного кольору. Слуга думав, що потрібно хоч сорочку йому світлу підібрати, а то він все в чорному да в чорному. Тим часом лорд підійшов на терасу і споглядав красу вечірнього Дайнару. Одяг лорда різнився від всіх інших, адже він не признавав ніяких чоловічих лосин, каптанів та великих капелюхів. Святковий одяг лорда походив скоріше  на костюм, якогось бізнесмена 21 століття живучого на планеті Земля, чим на одяг лорда імперії Есміра. Тільки гарний, оздоблений золотом та коштовними каменями меч видавав його сутність. Меч він носив постійно будь то на свята, чи бувши в поході. Ну, що образ лорда готовий. Чорний костюм складався з штанів та піджака на ньому також була біла сорочка з сімейним гербом викарбуваним на правій стороні та чорними лакованими туфлями. Костюм підкреслював його кремезну та підтянуту фігуру, а його руки видавали, що він вправний воїн.  Волосся він заплів у косу та приготувався до найбільшої муки в світі – зустрічі з імператором.

***

Продовження за 02.08.2021

Бал

Атмосфера з балій залі говорила сама за себе. Сміх, радощі, флірт, танці – все це говорило про позитивний настрій запрошених гостей.

Подія виглядала дійсно грандіозно. Великі підвісні кришталеві лампи прикрашали бальну залу. Все було в золотих тонах, як символ імператорського роду Есміра. Величезні картини прикрашали стіни залу, них були зображені члени імператорської родини, різноманітні пейзажі та звісно ж богиня Імала. Струнка, довгонога богиня з рудим волоссям заворожувала присутніх. А смарагдові очі дивилися в саму душу. Ні в кого в імперії не було смарагдових очей. За легендою у кого є смарагдові очі, те й принесе процвітання та мир у країну. Це дійсно те, що потрібно було Есміру, адже за останні 100 років в імперії майже ніколи не було миру.