Глава 2

І тільки пізніше він зрозумів якості ці:

Сміливість, гордість ідуть пліч о пліч

розчаруванням

Нечасто нам зустрічаються на світі

Але все ж частіше істинного кохання.

Метью Арнольд. Прощання

Ейдар Ван ін Есмір

- Що ти кажеш я маю їхати до цього виродка, - шипів розлючено лорд.

- Так Ваше Високосте, - сказав слуга.

- Віконт скільки разів я казав тобі не називати мене Ваша Високосте. Мене це виводить з  себе. Коли чую «Ваша Високосте», згадую, що мене пов'язує з цим покидьком.

- Ооо пробачте мілорд, - злякано мовив слуга.

- Чорт би його побрав.  Він забрав у мене найріднішу людину, а я маю приїхати і виказати йому шану, - не стримував люті Ейнар.

- Так маєш. Зціпиш зуби і маєш, - десь ще не так близько, але вже чутно прозвучав голос дядька.

- Освальд ти приїхав, я чекав на тебе, - усміхнено промовив лорд.

- Звісно маю я ж тебе супроводити, що ти кудись не звернув по дорозі.

- Я взагалі не збираюсь туди їхати!!! – прокричав він.

- Поїдеш, ще й як поїдеш. Ти забув про нашу помсту. Щорічний бал з честь богині Імали, чудова можливість показати себе у всій красі. Хоча питання про твоє спадкоємство на престол уже вирішене. Ти станеш імператором Есміра.

- Ахах, а ти казав, що в тебе немає почуття гумору. Імператор! Ти це чув Віконт. Він каже, що я стану імператором це неможливо!, - сміючись мовив лорд.

- Ще й як можливо.

- Якщо ти не забув я бастард імператора. Бастард!!! Найжахливіший та нікчемний статус. І не важливо бастард ти селянина в якомусь Богом забутому селі, чи бастард самого імператора. Бастарди не мають права вступати у спадок. – з іронією проговорив він.

- Так це я знаю краще тебе, але часи змінюються, твій брат Наель загинув на війні, а більше у цього покидька спадкоємців немає. Хоч і імператриця тебе ненавидить лютою ненавистю, але проти слова імператора у відкриту не піде. Ставши наслідним принцом зможеш і помститися і йому і їй.

- І ти думаєш він змінить закон?

- Він уже його змінив. Палац весь гудить. Мені прийшло послання від лорда Меріла ір Нела, де він поспішив мені розповісти, що імператор підписав указ на успадковування майна ти титулів бастардів Есміра.

- Що ж це татусю так не йметься передати мені престол. Є ще Дрізелла, Марцелла і Ізабелла, – відповів Ейдар.

- Так може й для імператриці це був би найкращий вихід із ситуації та не для твого батька. Він хоч і покидьок, але не бовдур. Наявність непересічного інтелекту  і зробило його імператором Есміра.

- Добре я зрозумів тебе. Ну що ж татусю чекай мене я скоро буду.

Після цієї розмови почалися активні збори у графстві Івенесі. Це було похмуре, але чарівне графство з чистими прозорими річками та високими горами. Поля та ліси заворожували своєю красою, чистотою та магічністю. Особливо заворожував лорд цього графства Ейдар Ван ін Есмір. Він був не просто сильним воїном, він був ще й насильнішим магом імперії. Хоча не всі згоджувались з цим твердженням, але це було дійсно так. Бастард не маючи, ні впливових захисників, ні підтримки батька став завоював довіру свого народу. Він захищав імперію як і на війні так і від голоду, щороку віддаючи 1, 4 свого прибутку бідним. Але зараз він збирається помстися батькові та відновити добре ім’я своєї матері.