Такому серцю як твоє, долею
Світлом в пітьмі бути дано
Немає в ньому щастя та спокою
Незламним вогнем горить воно
Метью Арнольд. Прощання
За 100 років до цього
- ААААА, Боже милостивий, як боляче. – Терпи дівко, народжувати завжди важко, - сказала знахарка.
- Я більше не можу, аааааа.
- Ще трохи, Меліса, трохи. Вже бачу головку. – мовила жінка.
- Аааааа. – крикнула породілля.
- У тебе хлопчик дорогенька, диви який гарненький. У кімнаті почувся плач дитини.
- Дай мені я гляну на нього. – з посмішкою сказала дівчина.
Побачивши малюка у неї потекли дві маленькі сльозинки. В очах потемніло і вона ледь вже могла говорити.
- Назви його…
- Що з тобою, Мелісо, – сказала знахарка.
- Назви його Ейнар, що означає «одинокий воїн». – востаннє сказала Меліса.
- Мелісо, що з тобою, Мелісо!!! – б’ючи по щокам, кричала жінка.
В цей час з гуркотом відчинились двері. Зайшов кремезний хлопець. На його обличчі проступав страх.
- Мелісо, Мелісо, сестричка, що з тобою.
- Вийди звідси, Освальд.
- Що з нею? Цього не може бути, - мовив він.
- На жаль я нічого не можу зробити, Меліса тепер з богами. Мені шкода.
Кімнату заполонив великий крик, плач та зітхання.
- Що робити? Сестричко люба. – він схилився над її чолом.
- Немає часу довго сумувати вам з Ейнаром потрібно їхати, - сказала жінка.
- Ейнар?
- Так це ім’я дала йому Меліса.
- Грея, ти права військо імператриці наближається. Нам потрібно десь зникнути, хоча б на кілька років.
- Так. Їдьте на північ близько міста Вірневерсу є ліс. Зайшовши в ліс, Мір покаже тобі дорогу.
- Дякую. Ти така добра, Грея.
- І пам’ятай, пройде не так багато часу і його сили почнуть проявлятися.
- Це мене найбільше лякає, але знаю, що повинен захистити його.
Він сів на коня забрав маленького, обняв Грею на прощання та поїхав. В його серці був біль, розчарування та злість. Вона переповняла його, адже із-за кого вона померла.
- Клятий, сучий виродок. Ти заплатиш мені за смерть сестри. – крізь сльози сказав Освальд.
Але часу на плач, зітхання та злість не було. Тому він скачучи до Вірневерсу, думав, як буде виховувати племінника та розробляв план помсти.
В те й день був такий туман, що зроду такого не бачили. Страшний день тоді був у Есмірі, імперії радощів, щастя та процвітання, але більшість людей цього не усвідомлювали.