Дволикість росіян i церковний п'ятак

  Здавалося ось він, мир. Росіяни не лізуть. Живи й радій. Своя мова , культура , церква. От тільки без землі... 

 Тут справа наступна - з 1860 -х рокiв , починалася активна колонiзацiя степiв Середньоiї азiї . Тут треба пояснити iсторичний момент.  1861 рiк. Нарештi було скачиване крiпосне право. Ну як скасовано. Десь на половину.   

 З власності селян у помiщикiв забрали. Але землю не надали. Там ситуація була наступна -  земельний наділ надавалися , але на виплату.  Її треба було викуповувати. Віддавати частину урожай тридцять років.

 Коли перша ейфорія від скасування кріпатста пройшла , селяни зрозуміли що їх фактично кинули. Плюс важливий факт - пан вирішував , яку землю селяни мають в нього викупати. Додайте до цього Кримську  війну , через яку багато хто пройшов.   

 Тут то й згадали про дальні рубежі імперії. Людям стали роздавати спеціальні грамоти , надававшi  права на землю. Приїхавши на місце , на дорогу витративши по пів року .Стали облаштовуватися там  ,де офіційно йшло як " незаселенное" i тут місцеві приганяють  табуни.  Дивляться , на місці  де споконвіку випасали худобу , хтось вже хати поставив.   

 Виникло обоюдне питання - Якого бiса? Росiйська адмiнiстрацiя , вiдповiдала просто - ваша земля , ви й розберайтеся . Мiсцевi знатнi вельможi - беї, купленi росiйським дворянством та грошима , взагалi нiчого не робили.  

  В , i так складну ситуацію , ще й церква влізла. Середню Азію населяли мусульмани, а в російській імперії було " державне православ'я ". Один Бог , Цар та Отечество. 

 Все це вилилося в кривавi конфлiкти . Частково росiянам вдалося закрiпитися на землях Середньоi Азії . Вони навiть навернули декого до християнства.

 Але вже в перше десятиліття двадцятого столiття,  бiльшiсть церков було закрито. Iх просто нiхто не вiдвiдував. А  щодо землi спостерiгалося i зворотнi переселенцi. Часто люди вiрiшували що земля це добре , але життя дороже. Збирали речi, i забиралися геть.