Супереч офіційній історіографії , басмацтво зародилось задовго до двадцятого століття . I породила їх , сама ж росія.
Першi спроби сунутися в Середню Азiю росiя , тодi ще Московiя, зробила в 1589 роцi . Тодi iснувала така держава Бучарске ханство. Один з багатьох уламкiв Золотої орди. Займала вона территорiю сучасного Туркменiстану , Таджикiстану , Узбекiстану , Киргистану, Авганiстану , частково Iрану , Казахстану та Китаю.
Величезна , багатонаціональна країна , яку роздирали національно - визвольні рухи. Місцевий хан , бачить що не може сам втримати стільки народів. Тому звернувся до ще одного уламку орди - Московія.
I тут в степовикiв , якi їздили на конях з луками , з'явилася вогнепальна зброя i люди , якi умiють нею користуватися. При тому , що офiцiйно, по кремлiвськiй класицi "их там нету".
Тут би окупувати країну. Все склалося , як вони люблять - влада слабка , дискредитована , на їх фоні , будь-хто мав би бути кращим. До того ж там є тi, яких ніби там нема. Але тоді всі військові потуги були в Сибірі.
За Середню Азiю взявся Петро , величью хмари зачипаю. Ще бувши царем Московiї , вiн вчинив ряд успiшних походiв на схiд. Пiсля закiнчення пiвнiчноi вiйни зi Шведами , вiн повiв свою орду в азiю.
" Перемога нам далася легко - згадував сам же Петро "Величніше прям нікуди" - Армії фактично не було , як і якогось спротиву. I тільки необхідність війни з турками, не дала просуться далі".
До речі то кажучи, ту війну з турками в 1724 Петро "Я ж великий " програв. Піти далі в Азію росіянам завадила смерть імператора. Вони стали закріплятися на місці. Палити села , знищувати мечеті , забороняти мови місцевих народів. Тоді це називалося " Несём культуру й просвещения отстали народом востока". Терміни різні , методи все тi ж.
Так що , фактично відразу, отримали опір.