LILIA

Після масового фотографування на подвір’ї у Марка, поки наші костюми та сукні у ідеальному стані, ми, подруги,  увійшли в ворота школи і до прикрашеного спортзалу де мало відбуватися свято, намагаючись акуратно підтримувати поли своїх суконь.

-Головне зараз, не впасти, - Кейра з скривленим лицем ступила на доріжку, що вела до місця де мав відбудитися пром. Звідти лунала музика, але зовсім не та яку я уявляла: бальна музика, легка, така як того Моцарта якого слухає Рей. А замість цього… Сучасна пісня Heuss L'enfoiré – Moulaga.  Справа від мене знову озвалася Кі.

-І не потанцюєш у цій сукні нормально… До ніг, а у цих шпильках я точно спіткнуся… Як вони в цьому ходили взагалі і ще й рухалися, їли та дихали?!

-Кейро, та ну тебе, чого ти? – Ліна взяла її за руку. – Ходімо, вип’ємо пуншу. Рей у своїй статті у минулій шкільній газет написав про дуже правдиві чутки – я звідси бачу «пірамідку» із стаканчиків з-під пуншу. Безалкогольного, звісно! – І вона повела її до солодкого столу. А я мусила знайти Марка.

-БУ! – Біля мене з’явилася постать і спробував налякати мене дуже знайомим голосом.

-Марк Вест. Навіть не пробуй мене налякати, я все одно відчула твою присутність! – Я розсміялася, до поки він взяв мене за руку і закрутив.

-Ну ти у мене безстрашна! Я думав, мене всі поважають і бояться! – Він ще раз крутнув мене і спіймав рукою, іншу відкинувши вгору, як по телевізору. Заграла пісня Sean Paul/Dua Lipa - No Lie. Марк нахилився до мене і я видихнула.

-Гм-гм, голубки, не хочу вас переривати, але тут взагалі-то люди є… І я! Майте повагу до найкращого друга цього закоханого придурка, - Пол тицьнув пальцем у Марка.

-Щ-що ти тут робиш? – Марк відпустив мене, але руку залишив у моїй.

-Ммм… - Пол роззирнувся по подвір’ю школи. –Святкую і тусуюся разом з усіма? А ще я тобі приніс келишок смачного пуншу, - Пол хитро посміхнувся і підморгнув. – Міг хоча б подякувати.

-Дякую… - Марк біля мене буркнув.

-Та немає за що, - Пол махнув рукою в наш бік і відвернувся, додавши:

-Але будьте обачні, раптом туди підлили щось міцніше?

Мій хлопець і кавалер цього вечора, який саме зробив ковток, поперхнувся напоєм.

-Ти ідіот?! Так жартувати…

-Ну-ну, Марку, це безневинний жарт, просто для того, щоб зняти твій і мій стрес останніми днями через матч, - і він пішов до якихось хлопців із своїми дівчатами, мабуть, хлопців із «Авангардів».

-Дуже переживаєш за матч?

-Ага… Спокою навіть зараз не дає… Але навіщо про це, якщо зі мною зараз така прекрасна панна цього вечора? – Він зробив поклін із посмішкою, подаючи мені руку, за яку я взялася. З колонок (таки колонки а не жива музика!) долинула повільна та плавна мелодія вальсу. Я помітила як парочки стають до танцю, і ми також стали. Його руки лягли мені на талію, а я поклала свої йому на широкі та міцні плечі, шкіра до шкіри. Ми почали рухатися в танці, і я тільки тепер помітила в що він був одягнений. На Марку був дорогий, мабуть, костюм, що по правді, підходив під мою сукню: чорний, з такою ж чорною краваткою і туфлями того ж кольору. Йому неймовірно личив весь це образ, і не одна я звернула на це увагу, якщо чесно. Багато дівчат без пари почали озиратися на нього, і я вирішила притулити голову до його плеча та сильніше стиснути руки на його плечах, ніби позначала: мій.

Коли перші танці закінчилися, ми, розпашілі, сіли на крісла.

-Я піду візьму трохи пуншу, гаразд? – Марк підвівся.

-Окей, - я сіла зручніше і почала шукати очима подруг. І коли зловила очима карі очі Кейри і побачила її, мало не пирхнула. Вона стояла і намагалася (дуже голосно) пояснити якомусь 10-класнику що вона лезбіянка, а не бісексуал чи пансексуал та танцювати з ним наступний танець не буде, у неї є дівчина. До них підійшла Челіна і взяла Кі за руку, і спокійно сказала, що їм потрібно йти бо на них чекає подруга. Ліна завжди була миротворцем у нашій компанії, але спокійною та милою її також не назвеш. Я побачила як дівчата підходять до мого місця і помахала їм рукою, і у відповідь отримала те саме. Кейра і Ліна плюхнулися біля мене.

-Як вам вечір?

-Жахливо, - Кі сповзла по стільцю з дуже незадоволеним лицем. – Більше ніколи не ходитиму на проми. І хто їх придумав?! Який ідіот…

-Кейро, тобі не сподобався пром тільки через того хлопця? Та ну, потрібно ж веселитися! – Лінка штурхнула її ліктем у плече.

-Ще й ця сукня… Більше ніколи не буду вмовляти мою сестру купити мені квиток. Я за це поплатилася трьома пачками чіпсів. Трьома, бляха! – Кейра копнула камінчик, подряпавши свою туфельку. Але, здається, їй було абсолютно байдуже. До нас підійшов Марк і Пол, у них у руках були стаканчики з пуншем для себе і для нас.

-Дами, прошу, ваші безалкогольні напої, - Пол вишкірився у посмішці Чеширського кота і Марк косо на нього глянув, подаючи мені мій стаканчик із рідиною, з якої лускали бульбашки.

-Що в тебе сьогодні за жарти про алкоголь такі, а, Поле?

-Нічого особистого, мій друже просто настрій хороший! Але це не від алкоголю, не хвилюйся! – Хлопець зробив низький уклін.

-Скоро я сам повірю в те, що ти напився того пуншу, - буркнув мій кавалер, обертаючись до свого найкращого друга спиною.

Через багато танців, музики, випитого пуншу та солодощів настав час головного шоу цього дня: оголошення хто ж стане Королем і Королевою балу! На підвищену сцену біля колонок стала ведуча цього вечора: Кіралі.

-Привіт, друзі! Весь тиждень ви голосували за Короля і Королеву балу, тож королівський суд, Prom Court, - вона засміялася. – Але… цього року ми маємо зробити виняток. У нас будуть три Королеви і три Короля балу 2026-го року! Бали однакові, тож ми і дійшли цього рішення!

Весь зал загудів: тобто як?! Аж три??

-Як три? Ого… - шепнула мені на вухо Ліна.

-Нарешті… Нарешті скоро це все закінчиться, - буркнула Кейра і Лінка вже вкотре штурхнула її ліктем. Раптом весь зал стих: Кіралі хоче оголосити хто це буде.