MARK

Перше тренування у травні розпочиналося так, як й завжди: навантаження, пресинг, нервовість: виграти проти «Лучників» було головною ціллю. Тренер вирішив, що «ми не достатньо тренуємося», і погнав нас на майданчик гнати 10 кіл (і я не жартую що до цієї цифри), присідати і віджиматися. Коли тренування закінчилося, команда завалилася в роздягальну, як у останній прихисток: хто розтягнувся на лавочці, хто просто повільно сповзав по шкафчику просто на підлогу, а Арло взагалі розпластався просто на підлозі, ниючи:

-Ну за що-о-о…

-Ну, Арло, це не таке вже й важке тренування, бувало й гірше! Правда ж, хлопці? – Я виклично глянув на команду.

-Кеп, я колись тебе приб’ю… Ну яке «не таке вже й важке тренування»? Та ми тут мало лапки не простягнули від тих кіл, присідань і ще інших 1000 вправ!

-Ой, та ну вас усіх… - Підвівшись, попрямував до автомата з кавою. Натиснувши кілька кнопок, машина загуділа і полилася цівка речовини. Темна рідина парувала в стаканчику, пара лоскотала мені ніздрі. Все одно я ненавиджу каву, хто б її не готував: Новесенький чи автома… Стоп. До чого тут Рей? А, ну, він ж готував мені каву, точно. Добре, що тут я взяв декаф – єдину каву яку я можу пити, не очікуючи від неї гіркого присмаку. Відпив ковток.

Раптом Пол підвівся, хитро примружившись. Він потягнувся рукою до вимикача і почав перемикати світло, привертаючи увагу до себе.

-Народ, слухайте! В мене з’явилася геніальна ідея! – Друг підвівся.

-Закопати тренера заживо? – Джо також ліг на холодні кахлі, поруч зі своїм братом-близнюком.

-Та ні! Ще краща! Давайте придумаємо один одному прізвиська! – Пол вже суто вимахував пляшкою.

Я нахилив голову вбік. Ідея цікава…

-Які в кого пропозиції? – Промовисто глянувши на Пола, сперся на найближчу шафку.

-Ну… От наприклад, Матео – хірург! У тебе батько хірург…

Матео закотив очі, і сказав наступне:

-Справді? Що ж, тоді ти в нас будеш… Тараном!

-Як скажете, містере Хірург, - Пол вклонився нам, шкірячись як гієна.

-Ей, а як же я? – Арло аж сів, обурено дивлячись на команду.

-Двигун?

-Клоун!

-Та ні, мотор краще!

-Це те саме що «двигун»! І він не запчастина мотоцикла!

-Цілком міг би бути…

-Значить клоун? – Ітан підняв кулак в повітря.

-Та ну, нехай уже буде двигун... Арло ж усіх заряджає на трибунах під час гри.

-А тут Раян має рацію, 1:0 на його користь! – Мій найкращий друг, відтепер Таран, вказав рукою на Раяна. – Тож, офіційно оголошуємо що Арло носитиме дуже почесно (і смішне) поганяло – двигун! Оплески в студію!

Всі заплескали, сміючись та пирхаючи від крінжовості ситуації. Арло підстрибнув на своїх коротких ногах, кланяючись, як перед тим Пол.

-А Реймонд? – Раптом Джо згадав риже чучело, що сиділо, спершись на дверцята свого локера.

Всі задумались: ми не знали його так добре, щоб миттєво давати прізвиська. Він завжди був для нас просто Новеньким. Це прізвисько закріпилося за ним, і нічого змінювати не хотілося. Я втупився поглядом у каву, помішуючи її ложкою. Декаф – це кава. Кава, кава… Улюблений напій Рея також кава…

-Знаю!

9 пар очей втупилися в мене, немовби я щойно сказав найдовшу формулу світу із вищої фізики… Тю, що ці формули в голову лізуть, зараз не про це!

«Тrouble. Blood in the rocky waters. Hide your sons and daughters, eat you alive…» - раптом заграла пісня, здається, Imagine Dragons. Рей відразу кинувся порпатися в сумці, з якої якраз і долинав звук. Хлопці відразу стали танцювати і співати просто жахливим фальцетом. Новенький нарешті підхопився (таки нащупав свій телефон) , глянув на екран і посміхнувся – а тоді вилетів з роздягальні надвір. Ну, а я якраз хотів сказати, що саме придумав йому! А він… Та пофіг, потім все одно дізнається! Я прокашлявся, команда знову поглянула на мене.

-Я був на кухні з Реєм. Той запропонував мені чай або каву. Кажу: давай чай, бо каву на дух не переношу – ну, ви знаєте. Він починає ритися у шафці, витягає різні баночки, пакети і пакуночки: і всюди кава. Різні види: зернова, порошкова і, скоріш за все, ще якась, я не знаю. Я тоді так офігів, що то просто! Він фанат цієї темної огидної рідини і… Ну, менше з тим. Моя ідея полягає в тому, щоб назвати його на честь різновиду кави: Еспресо.

-А мені більше цікаво, що ти робив у нього вдома! – Арло здивовано нахилив голову набік.

-Я по Лілю заїхав, ми мали в кінотеатр поїхати!

-Точно? Не Рея побачити? – Матео примружився.

-Та точно, точно… То що, як вам моя ідея? Всі за?

Команда ствердно загуділа, штовхаючись і перешіптуючись.

До кімнати зайшов Рей і всі миттєво застигли: з відкритими ротами, тінню усмішки на лиці… Новенький… Точніше, Еспресо підняв ліву брову, оглядаючи приміщення та нас усіх.

-Що таке?

Всі почали говорити навперебій, вітаючи його з тим, що тепер він має поганяло від популярного виду кави. Рей, здається, був повністю ошелешений. 

-Ага… Тобто тепер я… Еспресо?

-Так!

-Серйозно? І хто запропонував цю ідею?

-Наш Кеп, - Пол вказав на мене, посміхаючись на всі 32 зуби, які в цю мить я хотів вирвати. – Він вирішив, що якщо в тебе кава захопила кухню, то ти – фанат цієї рідини. Отож, ми всі зійшлися на думці, що буде дуже оригінально називати тебе в честь одного з найвідоміших видів кавових напоїв!

Рей насупився, а тоді демонстративно закотив свої неонові очі.

-М… Гаразд уже! Але трохи образливо.

-Зате тебе не називатимуть «двигуном», як Арло.

-Так! – Арло ображено надув губи.

-Ну, насправді еспресо - це швидке екстрагування смаку з кавових зерен за допомогою гарячої води та високого тиску, а так як кава робиться саме способом «еспресо», напій назвали на його честь, - він обвів очима наші шоковані погляди. – Що?