PAUL

Тоді, на майданчику, все йшло як у пришвидшеній 3х зйомці.  Марк, наш кеп, звалив бо цього мого дружка, бачте, «голова болить». Перед тим як остаточно чкурнути, Марк витяг з мене обіцянку, що я потім розкажу йому як пройшло тренування, чи був чемним наш Новенький, Рей, і як загалом пройшло тренування, щоб він не пас задніх, а мене призначили тимчасовим кепом, тобто капітаном. Ми продовжили тренування, а потім все це сталося…

Наступного дня замість Рея на позицію мав стати Арло, але всі були помітно похмурі та напружені після вчорашніх подій. Джо крутив олівець в руках, Арло нервово сміявся, розповідаючи якусь дурнувату історію, Раян і Матео дивилися щось із телефона Раяна. Ми всі іноді переглядалися, у наших очах було лиш одне запитання: що з Реєм?

Коли Марк прийшов на тренування, помітив наші кислі міни та відсутність Рея, підняв праву брову і запитав:

-Чого ви такі кислі сьогодні, а? І де Новенький? Спізнюється?

В нас тоді чуть очі не повилазили і не побігли світ за… не очі, а може, за вуха. Думали що він все знає. Першим озвався Джо:

-Ти не знаєш?

-Не знаю що?

-Рея… Забрала швидка вчора, після того як ти пішов.

-Що…

І тут із свого кабінету вийшов тренер. Він обвів нас поглядом та прокашлявся.

-Отже, народ… Щодо вчорашнього. Він весь цей час вам нічого не казав і я його не засуджую, я й сам не горів бажанням згадувати про це… Тож. У Рея діабет 1-го типу. Вчора в нього низько впав цукор, він не встиг вчасно відреагувати і… самі бачите результат. Деякий час він буде відсутній на тренуванні. І ще я б хотів, - тренер підняв голос, і було відчутно що це важливо. – Щоб ви йому не згадували про це. Всім ясно?

Ми просто ствердно кивнули.

-Тоді розпочинаємо тренування! – він сплеснув в долоні і погнав нас на розминку.

Я побачив що Марк щось строчив у телефоні. Підійшов і штовхнув ліктем, жартуючи:

-Ей, Марк, ти де там застряг? Знову зі своєю диво-дівчиною переписуєшся? Плануєш супер-побачення? Чи, може, пишеш роман «Я зустрівся з дівчиною, і тепер вона моя, заздріть мені всі»?

-Ні. – він огризнувся та сховав телефон в сумку. Ми підійшли до інших та почали розминку, але всі були неуважні. Зрештою, після 10-го зауваження, тренер здався.

-Ні, хлопці, так діла не буде. Я ж бачу що ви кожен десь у своїх думках витаєте. Збирайтеся. Вважайте, компенсація за зимові канікули, яких у вас не було. Але наступного тижня тренування я не відміняю, і прошу всіх бути у чудовій формі! – Він гостро зиркнув на нас і додав:

-Згадайте з ким саме ми у травні ведемо матч. У нас не так багато часу!

Ми загули про матч, зібралися і пішли геть. Марк першим вилетів із роздягальні, навіть мене не дочекавшись. Ну й куди він так рвонув? Мене почекати неможна було, от скажіть мені, будь ласка?