Впродовж наступного місяця племінниця інколи зустрічалась з Ляном, прийняла пропозицію Ернеста, та відвідала два концерти, у яких він приймав участь. До речі один раз разом з Ляном. Я не лізла в її життя, набивати гулі – це справа кожного. Бо так нічому й не навчишся.
Ще за два тижні хлопець повернувся на Тайвань. Виявилося, що йому двадцять вісім, у нього власний бізнес, комп’ютерні ігри, різні курси з малювання, ведення бізнесу і такого іншого. Саме велике здивування було у мене, коли я почула про його вік. Ось не тяг він на дорослого чоловіка. Я більше двадцяти йому б ніколи не дала. Вони коли поряд з Русланою стояли, то він виглядав навіть молодшим.
За відсутності конкурента Ернест розвив кипучу діяльність. В якусь з п’ятниць він прийшов на роботу разом з Русланою, та розповів, що пообіцяв познайомити дівчину з бабусею. Щоб вона послухала, як говорять в житті носії мови. Їхати треба було за місто, з ночівлею, і по племінниці було зрозуміло, що їй хочеться, але й колеться.
Я не мала нічого проти, все ж примушувати він її ні до чого не стане. Вона одного разу прохопилась, що він веде себе досить виховано. Але з ночівлею? Тим більш аби кого до бабусі не возять. Чи рахувати це переходом на якусь іншу шабель у відносинах? Я знала, що вона продовжує спілкуватись з Ляном по телефону, чекає, що він повернеться через місяць. У нього виникли якісь складнощі з поновленням візи. І тут ця поїздка.
- Добре, якщо ти привезеш, там де й взяв, то я не проти.
У молодих були плани на вечір, але додому Руслана повернулась до двадцять першої.
- Все добре? – спитала я у неї, і вона підтвердила, що все йде як найкраще.
З тої подорожі вона повернулась піднесеною. Розповіла, що бабуся живе у гарному будинку, показала фото різних цікавих елементів декору. Про їжу розповідала та про те, що Ернест поважає літню жінку, яка на перший погляд не виглядає на шістдесят п’ять років. Ще розповіла, що ввечері до бабусі приїхала онучка зі своїм хлопцем і вони дуже затишно посиділи.
- Ернест так гарно співає українські пісні під гітару!
Я згадала власну буремну молодість і посміхнулась. Так – спів під гітару, ввечері, це така романтика. А ще щемливе та швидкоплинне буття. Чомусь позаздрила дівчині, бо напевне зараз співають інші пісні, і по іншому дивляться в очі тій, що подобається.
- А Лян тебе не відмовляв від поїздки, чи ти йому нічого не казала?
- Ну, я сказала, що мене запросили провести вихідні на природі, і я погодилась.
- І?
- Він побажав гарно відпочити!
- О, менталітет, - зрозуміло протягла я, а дівчина пирхнула, і повідомила, що заміж не збирається так рано. Років через десять – не раніше.
Я посміхнулась, знов таки згадуючи себе, та зважуючи одного юнака та другого чоловіка з дивним менталітетом.
Навіть і не знаю на кого ставити. Те, що і той, і інший, купились на царівну Несміяну – то факт. Але чи вдасться їм закохати її в себе, щоб вона переглянула власні плани?
- Цікаво, ну дуже цікаво, - муркотіла під ніс, коли на квартиру опустилась тиша.