Іра
План, який полягав в тому, вони зустрінуться з Тарасом один раз і після того більше не побачиться провалився.
Після першої зустрічі була друга, далі третя, а зараз Іра бігає по квартирі і не може вибрати, які речі покласти в сумку, тому що чоловік запропонував поїхати на вихідні в Карпати.
-Не забуть взяти хоча б одні туфлі. – проговорила Саша, яка курила в неї на балконі.
-Ми ж в Карпати їдемо. Які туфлі? Фу! Завоняла мені всю квартиру.- закриваючи двері на балкон пробуркотіла Іринка.
Докуривши Саша взяла жуйку.
-Ти навіть не уявляєш, як мені бракує сигаретки вдома. При хлопцях я собі не можу дозволити палити. Якби знала раніше, що це за погань, то б не починала курити.
-Саша, це точно нормально, що я погодилася поїхати? Я Лілі розповіла. Вона сказала, що нічого до нього не відчуває і що їй абсолютно все одно з ким я поїду. А мені коти душу шкребуть. – присівши на ліжку дівчина закрила обличчя руками.
- Нормально! Не нормально – це те, що Ліля не хоче розповісти Вірі правду про її батька! – підвищеним тоном почала Олександра.: - Бабусині труси?
- Це що б стримуватися. Віддай! Роз махалася ними.
- Та вони як парашути.
Дівчата попадали від сміху на підлогу.
- Ви як справжня леді: спочатку пів року за ручку походимо, а потім можна і поцілуватися?
- Ну це ж Тарас. Розумієш? Мене до нього тягне магнітом. Хочеться його так, що аж сниться мені. Але я не можу. В останню мить зупиняю себе тим, що він колишній наречений Лілі. Це не нормально зустрічатися з колишніми хлопцями своїх друзів.
- Почнемо з того, що Лілі було байдуже до Тараса, навіть тоді, коли вони планували весілля. – без натяку на жарт промовила Саша, яка досі лежала спиною на теплій підлозі в Іриній квартирі: - Не робити зараз робити такий здивований погляд. Це було всім очевидно. Тарас її любив, а вона дозволяла себе любити.
- Вставай, бо простудиш нирки.- розуміючи, що Саша каже правду Іра вирішила закрити тему.
- Парашути нафіг! Тарас став сексуальним Аполлоном, так що діставай най розпусніший комплект білизни та перестань вимахуватися.
Тарас наступного ранку заїхав по Іринку на срібному Chrysler 2021 року.
Перед виходом дівчина ще раз оглянула себе в дзеркалі.
Мініатюрна брюнетка з мінімум макіяжу і пустотливими двома кісками. Одягнена в короткі джинсові шорти й топ. «Вперед і до зірок!».
На вулиці Тарас забрав у неї сумку і відкрив перед нею двері.
Всю дорогу вони говорили на нейтральні теми. Не помітивши часу вони приїхали в шале в Карпатах.
- Мадам, дозвольте побути вашим кавалером? – знову забираючи з рук дівчини важку сумку Тарас показав рукою в яку сторону йти.
Тільки по дорозі до дверей, Іринка вперше за всю дорогу подумала про те, чи спатимуть вони разом? В одній кімнаті? В одному ліжку? На ватних ногах вона зайшла в шале.
- Вибирай, ти на першому, або на другому поверсі?, - почула вона безтурботний чоловічий голос за спиною. Помітивши її замішання, Тарас почав голосно і щиро сміятися.: - Невже ти хотіла накинутися на мене як голодна тигриця, користуючись моєю слабкістю?
- Іди в дупу! – почервонівши від сорому, що він здогадався про що вона думає Іра забрала в нього свою сумку і попрямувала у спальню, що знаходилася на другому поверсі.
- Якщо передумаєш, то я обіцяю не дуже опиратися.
Іра лише обернулася і показала йому язика.
Шале було все зроблене з дерева. В кімнатах також всі було дерев’яне. Ідеальне місце для відпочинку від міста.
Вийшовши на балкон Іра на повні груди вдихнула чисте гірське, трішки прохолодне повітря.
Ще в авто вони домовилися, що розкладуть речі й вийдуть прогулятися по території.
- Я зачекався. – простягнувши їй руку, що б допомогти зійти, проговорив Тарас, ніжно дивлячись на дівчину.
Прогулюючись довкола маленького озерця Тарас розповідав, як покидало його життя за десять років.
- Відкрив фірму зі своїм другом. Пізніше познайомився на роботі з дівчиною. Її звуть Агнешка. Ми одружилися. Рік за роком у нас народилися син і донька. Їм зараз п’ять і чотири. Але діти не змогли врятувати наш шлюб. І що б не їх, не нас не мучити ми вирішили розлучитися до того, як зненавидимо один одного. Коли був у Варшаві, то кожних вихідних забирав малих. Три дні тому літав до Польщі, що б зустрітися з ними. Але я тобі вже це розповідав. Не буду повторятися. А як так вийшло, що така приваблива, весела, розумна жінка, як ти ще не разу не була заміжня?
Іринка зупинилася і подивилася в даль. Потім розвернувшись до Тараса ніжно усміхнулася і промовила:
- Таргани в голові! А якщо серйозно, то у мене були одні серйозні відносини. Ми жили разом майже два роки. Я тоді якраз відкрила свою фірму. Спочатку було все добре. А в кінці він мені заявив, що я його душу. Не даю йому розвиватися. Що весь час пропадаю на роботі.
#3046 в Любовні романи
#701 в Короткий любовний роман
#1431 в Сучасний любовний роман
сильне кохання і вірна дружба, сильні герої, адекватні героїні
Відредаговано: 05.11.2021