Бандерятко

Бандерятко: 1 вирш

Хто, гарний і рум’яний,

Наче жовта хмара біля сонця.

І рум’яний, і щасливий, підіймає крихти мрій, що називають зірками.

На літаку він дивиться на тебе. Підійми ти голову вгору, помахай у відповідь йому.

Бандерятко: перша зустріч із Крокодилом Бомбіно

— Лічу до мрії я на всіх, вас дивлячись із гори — хто я такий?

Поклич мене! Поклич!

О, а це хто? Такий смугастий і пухнастий, наче хмарка, біла в смужку? А це мій друзяка Крокодило Бомбіно.

— Бомбіно, привіт!

— Привіт, Бандерятко. Куди летиш?

— Далеко на захід, де мрії збуваються й з’являються нові.

— Можна з тобою?

— Так, звичайно, — відповів Бандерятко.

І наші пухнасті друзі полетіли на зустріч пригодам. Вони довго розмовляли. А на їхньому шляху прилетіло вони *щібетяки*.

Подобається

#1573 в Різне
#303 в Дитяча література
#1710 в Сучасна проза

Відредаговано: 06.07.2025