7

Якщо вчора у мене був прямо неймовірний настрій після перебування в колі родини Юлі та після такого милого подарунка від "таємного санти", то от з початку сьогоднішнього дня від того гарного настрою не залишилося і сліду, адже прийшов день "x", а точніше як я назвала його "день набридливого жеребця", де в головній ролі був мій бос, а я була вершиною, яку він хотів покорити...

- Ну що ти, Альбі, готова сьогодні класно запалити там на вечірці? - Якщо мій хороший настрій канув десь у вчорашньому дні, то от Марина з самого ранку пурхала по кабінету як бджілка, хоча зазвичай до обіду від неї й слова не можна було почути, бо дівчина любила поспати більше зранку після вечірніх пригод, а не йти на роботу. Але сьогоднішня їй не властива манера гарно так прослідковувалася, бо попереду її очікував ще один вечір розваг, де вона серед інших співробітниць нашої компанії була топнареченою, тому чоловіча половина фірми так і пускала слині на неї, а вона тільки й рада була цьому, насолоджувалася цією надмірною увагою.

- Та просто капець, вже навіть зараз відчуваю, як п'ята точка всидіти на місці не може й мені тільки маракасів не вистачає, щоб запалити тут цей кабінет до рівня ватри в полі! - Випалила я подрузі, і хоча я й розуміла, що вона то не винна в тому, що у нас з босом ось такі от неоднозначні відносини, точніше їх взагалі не було крім робочих, але злість так і пожирала мене зсередини. Вона просто опинилася не в тому місці й не в той час.

- Ооо, а ти от такий настрій збережи до вечора, думаю бійка забезпечена на сьогодні! - Марина не стала зі мною сперечатися чи якось вв'язуватися в ці кидання какашками одна в одну, тому підморгнула мені й заржала, - до речі, а що там тобі вже щось прийшло з того обміну? Бо мені вже вчора дещо прийшло, але я тобі не покажу, бо ти ще маленька для таких дорослих речей. - І знову заржала як гієна. Гарний стан подруги вже сьогодні ніхто не зіпсує, тому що дівчині була чхати на всіх і все, вона була налаштована гарно повеселитися сьогодні, а знаючи її, то легше буде десь прикувати до одного місця та заткнути рот кляпом чим в такий день змінити її наміри.

- Так, вчора також прийшло. - Ангелу так сподобався той ведмедик, що вона потягнула його з собою в ліжко й проспала з ним так всю ніч. Навіть сьогодні, перед тим як її розбудити в садок, вона ще міцно стискала його, ніби він був найбільшим скарбом для малої у цьому житті.

- І що ж там?

- Плюшевий ведмідь. Ангел від нього не відлипала весь вечір та ранок. Аж надто він милий.

- Ну бачиш, не варто казати, що я завжди непотріб тобі підсуваю, деколи щось і вартісне буває.

- Гаразд, згодна, деколи й в тебе бувають білі промінчики надії.

- Отож-то, так що цінуй мене. До речі, зможеш відправити фото цього ведмедя в групу? Там в ній знаходяться всі ті, хто бере участь в цьому обміні. Ніби як відправити фото та написати подобається чи не подобається подарунок, щоб ця група була активніше. Я посилання тобі скину.

- Та без проблем, скидай. - Відправлю фото з ним в ту групу, я зробила вчора декілька кадрів. По іншім соціальним мережам я виставила фото Ангела з цим милим створінням. Аж надто вони гармонічно та мило виглядали вдвох, ніби прекрасно доповнювали одне одного й це так виглядало класно, що здавалося начебто це картинка, а не реальність.

- Шановні принцеси, - пролунало десь збоку і я аж підскочила на місці, бо була зайнята тим, що шукала найкраще фото з тим подарунком та бажала відправити в ту групу, посилання на яке мені Марина відправила двадцять хвилин тому і я вирішила зробити невеличку перерву на роботі, а тут як тут щастя власною персоною, - сьогодні працюємо тільки до обіду.

Якщо ще хтось не зрозумів, то цей йолоп Павло Олександрович вирішив порадувати нас такою гарною новиною й вже стояв собі та шкірився по черзі на кожну з нас, певно очікуючи від нас захоплених вигуків та щенячих очей. Ну і звичайно ж свою порцію він отримав, Марина й так була на сьомому небі від щастя у зв'язку з майбутнім корпоративом, а тут ще й бонуси такі смачні підлетіли, та ще й від кого.

- Чого це? - Я вирішила трішки охолодити цих обох своїм питанням, яке хоч і не було аж надто нав'язливе, але все ж ложку дьогтю в їхню безмежно велику бочку меду я вкинула.

- Ну я ж знаю, що дівчата люблять якомога красивіше нарядитися та нафарбуватися на всякі урочистості, тому й даю вам додатковий час для цього, - цей мужик не знітився після мого питання, а так і стояв весело ошкірившись поглядаючи на мою реакцію. Скотина явно хотіла мене вколоти якомога сильніше, тому своїм виглядом показував, що не варто з ним починати грати в гру, в якій він завчасно є переможцем. Та певно бос вирішив, що мені замало, тож докинув на додачу, - а якщо ще й врахувати той факт, що на вечірці буде присутнє улюблене керівництво, то хочеться взагалі бути ледве не королевою серед інших, так, Альбіно? 

***

Забравши малявку раніше з дитячого садочка я відвезла її до своєї мами, щоб вони провели час разом, поки мене не буде вдома. Добре, що моя мама вже не працювала та знаходилася на пенсії, тож в ось такі от вечори як сьогоднішній могла посидіти разом з Ангелом. 

Для мами це було завжди за щастя, бо вона після смерті мого батька так і не змогла знайти собі другу половинку. Точніше вона й не бажала цього робити, а коли у нас з нею була розмова щодо цієї ситуації, то жінка відповіла, що в неї було одне кохання на все життя й вона не може переступити сама через себе та зрадити тому єдиному та улюбленому. Моєму татові. Можливо це виглядало не правильно з одного боку, тому що життя продовжується й все таке, але це її вибір і вона в праві вирішувати, що і як робити. Та і що мені їй радити, жінці якій ще немає і тридцяти років, але яка не поспішає починати нові відносини. Якщо мені було важко довіритися та поринути у нову пригоду в плані особистих відносин, то що вже говорити про жінку, яка була вдвічі старше за мене та яка мала кохання всього її життя. На відміну від мене. Я то думала, що кохаю свого колишнього, й можливо й справді були деякі щирі почуття до нього, але ця особа виявилася лайном, яке варто було обходити десятою дорогою, не те що починати створювати з ним хоч якусь родину. За одне я була йому вдячна - за Ангела, якого я зараз поцілувала та залишила зі своєю мамою та песиком Маратом, а сама поїхала додому вибрати одяг на сьогоднішню вечірку, рогаті б її побрали.