Розділ 11

Корма лежав на білій кушетці. Прострелений бік болів нестерпно. Ширина Іван підготовлював інструменти для операції. 

 Корма мимоволі посміхнувся , згадуючи як після повернення радів тому , брат дружини в евакуацію з Мінська відправили в рідну Казань. Лікар , в їх ділі ох як потрібен. 

 Радість розвіялася , як тільки но він його побачив. Мале , худюче , зарозше, не голене. А розмови за чашкою лиш про одне, про те як з ним доля лихо обійшлася. 

 Проте діватися було нікуди. Родич. Вхожий в дім. Нап'ється десь по рюмочних та по пивних , базікати почне. І не відомо хто ще почує. 

 Але благо інтересів по житті у Івана не так вже багато. Випити , закусити , та проїхатися по вухах. Періодично підставляючи плече в якості , подаючи стакан спиртяка , Корма по котрому вже колу вислуховував про його Лідочку - Ленінградочку. Про те, як вони обоє в чужому місті після розподілення працювали разом. Проте як непомітно стали частіше, без особливої потреби , “чисто випадково” один з одним перетинатися. Потім час разом проводити. І про те , як доля лиха , в особі німецької бомби , разом з вагоном рознесла в друзки його щастя. 

 Періодично , вислуховуючи це ниття , Корма мобілізовував всі свої нервові клітини , всю свою витримку, аби не звернути шию цьому Айболіту.  

 “ Це ж треба - постійно крутилося в голові- такою ганчіркою вродитися . Скільки дівок молодих , вдів самотніх не ласканих та не зігрітих , а це за однією дохлою ридає.”

 Коли Корма почув що шурин лікар , відразу виникла ідея залучити його до крадіжок медикаментів. Хай списує на пацієнтів зайве , а потім збувати на ринку. Але першого ж погляду , на цю ганчірку , виявилося достатньою аби відкинути навіть думки щоб з цим шматком лайна в білому халаті навіть не думати мати якихось справ. Так , лишав йому дещо на зберігання. 

Куля в тебе пройшла на вихід. - сказав Іван заливаючи в горлянку стакан спирту - Це добре. Просто заштопаю тебе , і через недільку вже бігати будеш. 

У мене немає недільки. Максимум пару днів. 

 Зітхнувши лікар поклав на стіл пачку морфію . Діставши декілька ампул , відклав їх окремо. 

Будеш колоти , коли взагалі не в терпів буде - набирав в шприц рідину, підійшов до пораненого. Намазавши місце укола проспиртованою ваткою , сказав - Дивись тільки не підсядь на цю гидоту. 

 Приклавши голку проколов шкіру , пускаючи по вені рідину. Пелена туману в очах , віднесла в минуле.