Розділ 3

Чоловiк в шкіряному плащі зайшов до будинку. Оперативник з дільничним копошилися в приміщенні. Піднявши комір від протягу дувшого з вікна. Кивком привітався з експертом, знявши шкіряну рукавички потис руку здоровенному татарину що підійшов до нього.

- Тут у нас… 

- Селім- відмахнувся від колеги старший, киваючи на вікно додав - Тут і так видно. Що по убитих? 

- Арканов Петро Іванович, та його племінник Леонід - зачитав з паспортів оперативник - Спекулянтом був. Туди йому й дорога, буржую - міліціонер зневажливо сплюнув на підлогу. 

 Окинув невеселим поглядом кімнату дістав пачку папирос. 

- Дозволите. 

Кивнув витряхнувши з пачки папиросу. Закурили. Протяг підхопив дим , і виніс в подвір'я. 

- Як це все не на часі. 

- Ну… - оперативник покосився на свій планшет.

- Та тихо ти. - шикнув на колегу старший - Ми у вийдемо у двір.

 Вийшли у двір. Затягнулися. 

- Скільки? - прошепотів старший. 

- П’ять тисяч. 

 Чоловiк в шкіряному плащі закотив очі . Взявши свого помічника за плече м'язистого телепня спитав:

- От скажи мені одне - НАЩО!!! Дільничий , експерт в хаті. А раптом хто поміте? Воно ж старшим товаришам - слідчим підняв палець до гори- також план робити треба. Ти своєю головою думаєш? - він постукав по лобу свого підлеглого- І через що? Було б золото, камінці, курево чи хавка трофейна. Ці ж папірці скоро виноситимуть в нужник, на гвіздок. 

- Винен товариш майор- знизав плечима напарник. 

- Винен він. - старший зробив затяжку , і викинув недопалок. - Розповідай що до чого тут? 

- Наш убитий - кивок у дім - В комісійному магазині працював…

- Не слабо. Ювелірка , золото , хутра , та інше добро закладають. - замріявся старший - Ну добре , далі.

- Сьогодні не вийшли на роботу. Прислали сторожа нічного. Он сидить на лавці .

- Ходімо.

 Підійшли до старого , згорбленого діда в ватнику та шапці- ушанці. Окинувши оком старого ,слідчий сказав :

- Майор Громов . Вам доведеться поїхати з нами.

- Але … - спробував було вставить старий , проте слідчий його перебив. 

- Не перешкоджайте слідству. 

 Троє зайшли до кабінету слідчого.

- Сідейте. - скомандував господар .

 Старий , стискуючи шапку , сів. Слідчий дістав папер і вмочив ручку в чорнильницю.

- Ім’я, призвіще , по батькові.

- Іван я. Семенович. Парков. 

- Семен. - пишучи щось на листку паперу - Поклади йому в кишеню ті п’ять тисяч …

- Що?- здивувався оперативник. 

- Не скупися. Відіб'ємо. Ти краще з громадянином попрацюй.

Добре. - міліціонер підійшов . Витягнувши з планшета - гроші поклав на стіл, і з розвороту ударив старого в щелепу . 

 Старий упав. Оперативник продовжував бити ногами та руками.

- Ну досить вже. - скомандував слідчий , завершивши писати - Посади його.

 Побитого старого , було вмощено на табуретку. 

- Підписуйте - сказав старший простягаючи ручку.

- Ну - оперативник схилив над ним кулак .

 Трасучимися руками старий взяв ручку , і поставив якусь закарлючку.  

- Ну от - сказав слідчий , потряхуючи аби висохло чорнило , щиросердним зізнанням.- Справу розкрито.