Настала ніч. Троє чоловіків уважно спостерігали за будинком. Світло давно вже погасло, і зараз вони вичікували коли всі заснуть.
- Пора. - скомандував ватажок.
Трійця без проблем перемахнула через огороду. Підкрадаючись , наблизилися до стіни.
Один з бандитів безмовно витягнув з реч мішка пляшку , склянку та кісточку. Відкрили пляшку. Їдкий запах вдарив в ніс. Наливши трохи в склянку змочили кісточку, та обвели по віконній рамі.
Тихе шипіння змусило двох схопитися за зброю.
- Де золото?
- Яке золото.
- Ясно - главарь кивнув поплічникам.
Двоє звичним рухом висмикнули простирадло і зробивши з неї кляп засунули до рота. Пахан приклав до піжами окровлений метал.
Повільно розрізав тканину ,оголив живіт. Різко вколов жертву в живіт , проводячи лезом по плоті. Аромат свіжої крові вдарив в ніс.
Прибравши ножа , взяв рукою за край рани. Повільно став тягнути розриваючи шкіру на себе. Жертва виривалася , волала від болю. Але кляп глушив стогони , а звичні до такої роботи руки міцно утримували.
Різким рухом ,пахан відірвав шматок шкіри. Витягнувши з рота кляп , сунув прямо під очі відірвану шкіру.
- Де золото?- повторив головний - Кажи. А то шкіру шматок за шматком зріжу.
- В сараї , при вході бочка. Відвигаєте і під нею.
Пахан приставив ножа до горла жертви , кивнувши подільнику. Один з чоловiкiв вийшов. Через деякий час повернувся з згортком дорогоцінностей.
Головний прибрав ножа від горла ,і наніс удар в груди. Ніж увійшов в серце як у масло.