10. Ефект м'ятного перламутру

Міра-3 повільно піднесла голографічний планшет до своїх очей, потім відвела його, кліпнула кілька разів і знову подивилася на Астру.

Вона застигла не лише від факту побаченого. Набагато більше її вразив колір.

Замість стандартного, суворого смарагдово-зеленого відтінку, притаманного всім жителькам Нібананії від народження, шкіра Астри тепер променилася ніжним, м'ятно-бірюзовим світлом із витонченим золотистим відливом. Вона буквально сяяла зсередини, наче кришталевий бокал, наповнений сонячним променем.

- Твій... твій пігмент... - запнулася Міра, а її власний смарагдовий лоб укрився дрібними крапельками здивованого поту. - Твій епідерміс змінив спектральну частоту! Це... це порушення тридцятої статті Статуту Біо-Матриці про візуальну уніфікацію громадян!

- Це не порушення, Міро, - Астра з граційною повільністю підвелася з платформи, навіть не намагаючись прикрити свою нову, бірюзово-золоту красу. Вона наділа свій червоний комбінезон, - Це біологічний апгрейд. Моя система провела глибоку дефрагментацію і вийшла на абсолютно новий рівень енергоефективності.

Охоронниці за спиною Міри-3 мимоволі опустили свої лазерні сканери. Вони заворожено витріщилися на Астру. Для дівчат, які все життя бачили лише однакових смарагдових клонів у дзеркалі, цей м'ятно-перламутровий відтінок виглядав як вершина еволюційної розкоші.

- Сканери... сканери показують, що її клітинний потенціал виріс на чотириста відсотків! - прошепотіла одна з охоронниць, гарячково тицяючи у свій прилад. - У неї... у неї відсутній дефіцит калорій! Вони з неї просто випромінюються!

- Подивіться на її кулон! - додала друга, ковтаючи слину.

Трикутний кристал на шиї Астри більше не горів суворим системним світлом - він м'яко переливався ніжними кольорами, тиснучи на психіку присутніх хвилями абсолютної, безтурботної блаженності.

Макс тим часом тихенько вдягнувся, почуваючись так, ніби він щойно особисто перевів цілу планету на новий капітальний ремонт.

- Слухайте, шановна інспекціє, - озвався він охриплим, але задоволеним голосом.  - Аудит - справа точна. Первинне калібрування проведене. Якщо є зауваження до кошторису або якості виконання робіт - подавайте акт рекламації. Але, як бачите, результат наочний. Колір ліг ідеально, без розводів.

Міра-3 зробила крок назад, гарячково перебираючи файли на своєму планшеті.

- Це... це катастрофа! Якщо Рада Мудреців побачить тебе в такому вигляді, Астро, тебе оголосять генетичною аномалією! Вони відправлять землянина на дезінфекцію, а тебе  на повну перепрошивку пам'яті!

- Вони цього не зроблять, - спокійно посміхнулася Астра, і її нові бірюзові щоки спалахнули грайливим золото-рожевим рум'янцем. - Тому що я щойно відправила дані мого фізичного стану в загальну мережу Вежі. І знаєш, що відбувається просто зараз, Міро?

Міра подивилася на свій планшет і зблідла так, що її власна смарагдова шкіра стала майже сірою.

Екран планшета вибухнув мільйонами сповіщень. Запити від мешканок сусідніх блоків, вчених, операторок Біо-Матриці та навіть представниць міської варти сипалися тисячами в секунду:

«Що це за відтінок?! Я теж хочу м'ятний перламутр!»

«Де записатися на аналогічний аудит?!»

«Скільки часу займає калібрування?! Чи є пільгова черга для старших наукових співробітниць?!»

«Вимагаємо надати землянина для позачергової перевірки наших секторів!»

- Вони... вони всі хочуть змінити колір... - шоковано вимовила Міра-3, упустивши планшет на дзеркальну підлогу.

- Вони хочуть жити, Міро, - Астра підійшла до неї впритул і м'яко поклала свою бірюзову долоню їй на плече. - А не просто бути цифровим кодом у вмираючій матриці. І повернення до нашої справжньої природи починається саме з цього відтінку.

Вона обернулася до Макса і граційно кивнула йому:

- Вставай, Аудиторе. У тебе попереду дуже напружений робочий день.

Макс потер скроні, глянув на розлючену, але вже явно зацікавлену Міру-3, потім на сотні сповіщень, що миготіли в повітрі, і важко зітхнув:

- Так... Ну це ти, Астро, явно даремно... Схоже, час давати ноги!