03. Сестра, скальпель!

Останнє, що закарбувалося в пам’яті Макса, це як білосніжний пернатий монстр доставив його до гігантської кришталевої півсфери, яка сяяла зсередини м’яким фіолетовим світлом.

На самій верхівці купола безшумно розкрилися прозорі стулки, і Охоронець Порядку просто розтиснув кігті. Макс із воплем полетів вниз і шльопнувся всередину.

Не встиг він підвестися на ліктях і сколихнути інопланетне повітря добірним матюком, як стулки над головою зачинилися. З непомітних отворів під стелею зі свистом вирвалися білі паруючі струмені.

- Гей! Це ще шо за …?! - заволав Макс, розмахуючи дипломатом і намагаючись розбити прозору стіну носаком туфлі. - Випустіть! Я старший аудитор! Я на вас такий позив накатаю...

Але солодкуватий, з легким ароматом польових трав газ діяв миттєво. Ноги Макса підкосилися, дипломат вислизнув із руки, а в голові солодко зашуміло, занурюючи його у важке, але дивовижно приємне безпам'ятство.

Свідомість поверталася повільно, огортаючи Макса хвилями дівочого тепла.

Жодного озону, жодних інопланетних птахів. Він лежав на шикарному, м'якому ліжку в напівтемряві люксового номера готелю. Поруч стояв келих із недопитим шампанським, а над ним схилялася Анжела Андріївна.

Вона була не просто гарна - вона була фатальна. На ній не було нічого, крім комплекту нижньої білизни.

- Ну що, Максим Васильович... - млосно шепотіла Анжела, проводячи довгим нігтиком по його грудях. - Перевірка закінчилася? Може, тепер перейдемо до неформальної частини аудиту?

Вона повільно вилізла на нього зверху. Її парфуми пахли пристрастю. Анжела почала повільно, ґудзик за ґудзиком, знімати з нього сорочку, а потім ласкаво, але впевнено потягнулася до ременя його штанів. Вона схилилася нижче і її вологі, гарячі губи наблизилися до його вуст...

- Ох, Анжелочко... - видихнув Макс і розплющив очі.

І в той самий момент еротична казка розпалася на шматки.

Замість Анжели прямо над його обличчям - буквально за десять сантиметрів - висіло крупним планом біло-зелене обличчя. Це була Астра-7, головний аналітик сектора. Поруч із нею схилилися ще дві смарагдові дівчини в білосніжних фартухах, схожих на медичні.

Макс кліпнув. Дівчата не зникли.

Більше того - він лежав абсолютно голий на холодному, прозорому постаменті. Його фірмовий костюм, сорочка, труси і навіть шкарпетки зникли. А через різко перерваний сон його внутрішні біоритми та рівень адреналіну злетіли так високо, що прилади навколо зафіксували справжню енергетичну бурю!

- Мамочки... - тільки й прошепотів Макс, намагаючись згорнутися калачиком, але його кінцівки були м'яко зафіксовані якимись дивними фіксаторами, схожими на світлові кайдани.

Тим часом для нібананійських спеціалісток це видовище стало справжнім науковим шоком.

Астра-7, утримуючи в руках прозорий планшет, нахилилася ще нижче. Її золотаві очі розширилися до меж можливого. Кулон на її шиї спалахнув м'яким синім світлом, декодуючи і перекладаючи душевний крик землянина для всіх присутніх.

- «Увага!» - видав кристал Астри-7 ритмічні звукові імпульси, які дівчата сприймали як чітку мову. - «Виявлено аномальну гіпертрофію біологічного відростка в центральному секторі об'єкта! Об'єм збільшено на триста відсотків! Щільність тканин досягла критичної позначки!»

- Головний медичний спеціаліст Міра-3, - промовила Астра-7 мелодійним, але занепокоєним інопланетним щебетанням, - Що це за патологічний процес? Це злоякісна пухлина? Чи біологічна зброя, готова до вибуху?!

- Проводжу діагностику, - відповіла Міра-3 і натиснула кнопку на маніпуляторі.

І тут пристрій у її руках із гучним плазмовим гудінням розгорнувся в загрозливий дисковий випромінювач із зубами зі світлових променів. Для Макса це виглядало як натуральна космічна бензопила з ультрафіолетовими лезами!

Міра-3 піднесла цю сяючу адську штуковину прямо до епіцентру подій! Вона щось швидко белькотіла інопланетною мовою, а її кристал-перекладач для її колег озвучував розрахунки:

- «Температура об'єкта в цій зоні підвищена на чотири градуси. Спостерігається пульсація. Рекомендується провести негайну ампутацію аномального новоутворення задля збереження стерильності боксу!»

Макс, побачивши, як лазерна бензопила з загрозливим виском наближається до його найціннішого органу, заверещав диким воплем, наче навіжений!

- ГЕЙ! СТОП! ВИ ЩО, ЗОВСІМ ДУРНІ?! - заволав Макс так, що прозора півсфера задрижала. - Приберіть цю штуковину!!! Це... ЦЕ РОБОЧИЙ ІНСТРУМЕНТ!!!

Міра-3 зупинила гудуче лазерне лезо за п'ять сантиметрів від його паху і здивовано звела смарагдові брови.

У той самий момент кристал на шиї Астри-7 знову спалахнув, миттєво переклавши відчай Макса на нібананійський науковий стандарт.

- «Робочий інструмент?» - здивовано переклав кристал. - «Об'єкт стверджує, що використовує цей гіпертрофований відросток для виконання трудових обов'язків!»

Міра-3 повернула голову до третьої інопланетянки:

- Кайра-2, чи є в базі даних відомості про подібні механізми?

Кайра-2 швидкими рухами пальців прогортала світловий планшет.

- База даних вказує, що біологічні органи подібної конфігурації використовуються для первинного обміну генетичним кодом, - зачитала Кайра, і в її мелодійному голосі вперше прослизнув легкий відтінок наукового спантеличення. - Процес супроводжується хаотичними коливаннями та нераціональною втратою калорій. Проте реакція відбулася в умовах повної відсутності самки...

Астра-7 знову подивилася на Макса, а потім на його підозрілу реакцію.

Макс, звісно, гадки не мав, про що вони там щебечуть, але бачив, як три інопланетянки з науковим інтересом вивчають його найуразливіше місце. Від жаху та дикого стресу його головний аргумент почав стрімко втрачати бойову готовність і згасати просто на очах інопланетного консиліуму.

- Подивіться! - вигукнула Міра-3, тикаючи пальцем, - Аномалія зменшується! Новоутворення самоліквідовується! Це самовідновлюваний біо-механізм?!