Чудовий літній ранок. Сонце шле свої промені крізь напівприкриті жалюзі, пускаючи зайчики на стіни; легенький вітерець колихає напівпрозорі штори, наповнюючи кімнату запахом ранкової свіжості.
Маїна потягнулася на ліжку, розтягуючи розслаблені за ніч м’язи. Вона любила літо, особливо літні ранки, наповнені легким світлом і залишками нічної прохолоди.
Для вихідних вона розробила спеціальний ранковий ритуал, якого дотримувалась вже кілька років поспіль. Спочатку неквапливо проводила водні процедури, потім укладала волосся і тільки тоді тишу в квартирі на дев’ятому поверсі порушував звук перемелювання кави в новесенькій кавомашині, яка нещодавно з’явилася у повному розпорядженні Маїни.
Вона гучно вдихнула аромат, який вивільнявся разом з парою з улюбленої чашки, на мить замруживши очі. Наступним кроком був вихід на балкон, усміхатися новому дню і яскравим барвам навкруги.
Маїна з усієї сили намагалася радіти життю, оточувати себе гарними і світлими речами. Взагалі світлі відтінки переважали і в її гардеробі, і в інтер’єрі. Лише її зовнішність вибивалася з цієї сяючої гармонії: темне волосся хвилями спадало до пояса, обрамляючи каскадом її миле обличчя, карі очі в похмуру погоду здавалися майже чорними, а в такий день, як сьогодні, вони видавалися бурштиновими намистинами, смаглява шкіра не потребувала жодних спеціальних процедур, дякувати мамі.
Цю квартиру вона винайняла лише місяць тому, спокусившись новим ремонтом і світлим інтер’єром. Те, що сам будинок був доволі старим і квартира знаходилась на останньому поверсі її не турбувало. Хоча дещо її все—таки бентежило. Сусідський балкон відокремлювався від її балкону лише невисокою перегородкою, хоча й сама квартира знаходилась в сусідньому під’їзді.
Її сусідами по балкону була сімейна пара. Солідний чоловік, який завжди ходив в костюмі і працював без вихідних, і молода приваблива дружина, яка постійно насолоджувалась життям. Звідки Маїні це було відомо? Вона щоранку пила каву на балконі, спостерігаючи за всим, що відбувається навколо. І щойно за чоловіком зачинялись двері, молоду дружину відвідували гості, з якими вона чаювала на балконі. Чи варто говорити, що всі гості були молодими чоловіками доволі привабливої зовнішності?
Ось і сьогодні Маїна, одягнувши свій улюблений коротенький шовковий халатик кольору кави з молоком, вмостилася в крісло, очікуючи на черговий прихід гостя до сусідки через балкон.
Відсьорбнула ковток кави, примруживши очі від задоволення, і ледь не вдавилася нею, коли почула якусь метушню у сусідів.
Молодий чоловік в одних трусах стояв на сусідньому балконі, втягнувши і без того рельєфний живіт, притулившись до стіни і не дихаючи. Серйозно? Він думає, що його так не видно через панорамний балконний блок?
А з квартири через прочинені двері чувся якийсь ґвалт, дружина намагалася спинити чоловіка, який чимдуж намагався вийти на балкон слідом за коханцем.
— Це не те, про що ти подумав, — вона впиралася своїми маленьким кулачками в його міцні плечі, намагаючись зупинити.
— Серйозно? Голий чоловік у мене в квартирі, коли я на роботі – це хто? Сантехнік? Так у нас ніби проблем з сантехнікою немає, — ревів чоловік, відсовуючи дружину в бік і прямуючи до своєї цілі, яка дуже ризикує перетворитися на жертву.
В цей момент переляканий погляд чоловіка зупинився на Маїні, викликаючи неймовірне співчуття і бажання врятувати його від тілесних ушкоджень. ЇЇ погляд зачепився за букет квітів, який стояв у невисокій вазі на столику. Голосно йому прошепотіла:
— Хапай квіти. Хутко.
Чи то від розгубленості, чи то від страху бути жорстоко покараним за таке свавілля, хлопець хватає букетик і повертається до неї обличчям, простягаючи квіти Маїні.
В цей момент розлючений чоловік вискакує на відкритий балкон, а слідом за ним і збентежена дружина. Дякувати Богу, одягу на ній було більше, ніж на невдачливому коханцеві. Їхнім здивованим поглядам відкривається неочікувана картина: напівголий красень простягає дівчині по інший бік балконної перегородки квіти, а та, злегка червоніючи і відводячи очі, приймає їх.
— Бачиш, хлопець хотів своїй дівчині сюрприз зробити, а ти ледь все не зіпсував своїми ревнощами, — обурювалася дружина, демонструючи неабиякий талант до акторства.
— Який сюрприз? Він що, не міг їй нормально квіти подарувати, треба було через твій балкон лізти? Зауваж, в одних трусах, — ледь заспокоївшись, знову розпалявся чоловік.
— Ні, він пропозицію хотів їй зробити, щоб романтично, — не розгубилася талановита дружина.
О, все веселіше і веселіше протікає Маїнин ранок. Невже цей хлопчина так просто відбудеться, легким переляком? Ні, ми його трохи напружимо.
— Ой, це так романтично… Ти запам’ятав, як я розповідала, що мрію про серенаду під балконом. Співай, — постановила Маїна і стояла в очікуванні виконання.
— Що співати? – розгублено кліпав очима молодий невдаха.
— Серенаду, що ж ще? – ледве стримуючи сміх, пояснила Маїна.
Хлопець, замислившись лише на мить, почав співати щось іспанською. Та так заспівав, що аж мурашки побігли по руках дівчини, підіймаючи малесенькі волосинки. Шоковані його виступом були всі присутні: і сама Маїна, і ревнивий чоловік, і його молода дружина, яку цікавили зовсім інші таланти хлопця.
#6360 в Любовні романи
#1503 в Короткий любовний роман
#1998 в Сучасна проза
Відредаговано: 21.09.2023